Капелька - Vita

Как снежинки, ввысь улетали мы,

И не таял снег в холоде зимы.

Разошлись навек, нам не быть вдвоём.

Тёплою весной стали мы дождём.

Припев:

Мы капелькой дождя с неба упадём,

Больше никогда нам не быть вдвоём.

Разлетятся вновь светлые мечты,

Больше не вернуть.

Дождиком с тобой стали навсегда.

Нам весной не быть снегом никогда.

Время не вернёшь, трудно без тебя.

Если льётся дождь — это плачу я.

Припев:

Мы капелькой дождя с неба упадём,

Больше никогда нам не быть вдвоём.

Разлетятся вновь светлые мечты,

Больше не вернуть наши «Я» и «Ты».

А за окном метель,

Но мне всё-равно теперь.

В зимние ночи уходя —

Вновь станем капелькой дождя.

Припев:

Мы капелькой дождя с неба упадём,

Больше никогда нам не быть вдвоём.

Разлетятся вновь светлые мечты,

Больше не вернуть наши «Я» и «Ты».

Мы капелькой дождя…

Як сніжинки, вгору відлітали ми,

І не танув сніг у холоді зими.

Розійшлися навіки, нам не бути вдвох.

Теплою весною стали ми дождемо.

Приспів:

Ми крапелькою дощу з неба впадемо,

Більше ніколи нам не бути вдвох.

Розлетяться знову світлі мрії,

Більше не повернути.

Дощем із тобою стали назавжди.

Нам навесні не бути снігом ніколи.

Час не повернеш, важко без тебе.

Якщо ллється дощ — це плачу я.

Приспів:

Ми крапелькою дощу з неба впадемо,

Більше ніколи нам не бути вдвох.

Розлетяться знову світлі мрії,

Більше не повернути наші «Я» і «Ти».

А за вікном хуртовина,

Але мені все-одно тепер.

В зимові ночі йдучи —

Знову станемо крапелькою дощу.

Приспів:

Ми крапелькою дощу з неба впадемо,

Більше ніколи нам не бути вдвох.

Розлетяться знову світлі мрії,

Більше не повернути наші «Я» і «Ти».

Ми крапелькою дощу…