Monday - VIRGINIA

Verse 1:

Monday’s never been a day I like very much,

But I was happy for once 'cause you were home.

We stayed in bed for hours Between sheets of kisses and touch,

We had lunch on the grass under the clouds.

Pre Chorus 1:

You put your clothes on the line and read the letters of my mind,

Which said «Love should be given but never for granted».

And now in any minute the pain would have started.

Chorus:

We hold each other’s bodies tight like sponges squeezing out the tears, saying «I can’t live without your grumpy smile never near».

And I ran my fingers down from your hair to your chin to remember every line,

sayin' «I can’t believe I won’t ever see your beautiful face again so close to

mine».

Verse 2:

We talk about the things that are broken between us,

But what about love, all the love that went past

We might not be in the same place in life and in time,

We might use different words, but we will always rhyme.

Pre Chorus 2:

You said you’ll miss my hands intertwined with yours but see,

Now I’m only intercepting arms of friends and strangers to comfort me.

Chorus:

We hold each other’s bodies tight like sponges squeezing out the tears, saying «I can’t live without your grumpy smile never near».

And I ran my fingers down from your hair to your chin to remember every line,

sayin' «I can’t believe I won’t ever see your beautiful face again so close to

mine».

Verse 3:

My mind travels back to the time I was unwell,

With my head on your chest and your hand in my hair while you sang Chelsea

Hotel.

And all I’m left with is some hands holding, a kiss goodbye and some words.

I will always love you.

Write to me,

Virginia.

Вірш 1:

Понеділок ніколи не був днем, який мені дуже подобається,

Але одного разу я був щасливий, бо ти був вдома.

Ми годинами лежали в ліжку Між простирадлами поцілунків і дотиків,

Ми обідали на траві під хмарами.

Попередній хор 1:

Ти ставиш свій одяг на лінію і читаєш букви мого розуму,

У якому говорилося: «Любов потрібно давати, але ніколи як належне».

І зараз у будь-яку хвилину почався б біль.

Приспів:

Ми міцно тримаємо тіла один одного, як губки, що видавлюють сльози, говорячи: «Я не можу жити без твоєї сварливої ​​посмішки, яка ніколи не була поруч».

І я провів пальцями вниз від твого волосся до твоє підборіддя, щоб запам’ятати кожну рядок,

кажучи: «Я не можу повірити, що ніколи більше не побачу твоє прекрасне обличчя так близько до

Шахта".

Вірш 2:

Ми говоримо про те, що між нами зламано,

Але як щодо кохання, усієї любові, що минула

Ми можемо бути не в одному місці в житті та часі,

Ми можемо використовувати різні слова, але завжди римуватимемося.

Попередній хор 2:

Ти сказав, що будеш сумувати за моїми руками, переплетеними з твоїми, але побачиш,

Тепер я лише перехоплюю руки друзів і незнайомців, щоб втішити себе.

Приспів:

Ми міцно тримаємо тіла один одного, як губки, що видавлюють сльози, говорячи: «Я не можу жити без твоєї сварливої ​​посмішки, яка ніколи не була поруч».

І я провів пальцями вниз від твого волосся до твоє підборіддя, щоб запам’ятати кожну рядок,

кажучи: «Я не можу повірити, що ніколи більше не побачу твоє прекрасне обличчя так близько до

Шахта".

Вірш 3:

Мій розум повертається до того часу, коли мені було погано,

З моєю головою на твоїх грудях і твоєю рукою у моїм волосі, поки ти співав Челсі

Готель.

І все, що мені залишилося, — це триматися за руки, поцілунок на прощання та кілька слів.

Я завжди буду любити тебе.

Напишіть мені,

Вірджинія.