Peur - Vin's, Sylver

Laisse moi loin des hommes, j’aime pas leur putain de lois

Hanté par mes doutes sauf quand j'écoute ta voix

J’te possède pas mais j’aime quand t’es toute à moi

Car ici on veut plus être mais on veut tout avoir

Au bout d’cette route y a quoi, on se le demande même plus

Et c’est nos coeurs froids qui font grimper le mercure

J’ai peur de voir ma vie passer, passer sans la vivre

Tu m’as dit un jour nous on est des ovnis

Dans c’monde ou l’on perd le rêve d’etre des hommes libres

Cette vie qu’on mène fait de nous des zombies

Ou la peur reste la plus grande des son-pri

Pendant qu’des hommes prient d’autres les oppriment

Toi t’avais des rêves ouais mais ils te les ont pris

Tu sais j’avance même si cette peur me coupe les jambes

Souvent j’me sens si seul au milieu de tous ces gens

Parfois j’ai peur je crois peur de vivre

Parfois j’ai peur de croire (yeaheah)

Parfois j’ai peur je crois peur de vivre

Parfois j’ai peur de croire (yeaheah)

J’vis avec cette boule au ventre qu’il faut que j'évacue

Et si je doute rappelle moi tout ce qu’on a vaincu

Mais un jour ces promesses deviennent des ratures

L’amour nous aveugle et au final on s’voit plus

Ce qu’on avait tant redouté arrive

Sans le vouloir on fait tout pour que nos peurs se réalisent

On m’a dit c’est la vie, on connait pas son destin

Mais moi j’ai foi en son scénariste

Et on regarde le vide du haut de la falaise

T'écoutes plus ton coeur peur qui te mène à ta perte

Et moi je voulais pas être de ces gens qui blessent

Ce qui paye c’est le courage pas la gentillesse

Et quand il en va de ta vie oui tu deviens téméraire

Eh ne m’accuse pas j’ai pas inventé les règles

Cet amour contraint de l’enterrer ouais

Car tes cauchemars ont fini par hanter mes rêves

Parfois j’ai peur je crois peur de vivre

Parfois j’ai peur de croire (yeaheah)

Parfois j’ai peur je crois peur de vivre

Parfois j’ai peur de croire (yeaheah)

Parfois j’ai peur je crois, peur de vivre

Parfois j’ai peur de croire

Залиш мене подалі від чоловіків, мені не подобаються їхні прокляті закони

Мене переслідують мої сумніви, за винятком тих випадків, коли я слухаю твій голос

Я не володію тобою, але мені подобається, коли ти весь мій

Тому що тут ми більше не хочемо бути, а хочемо мати все

В кінці цієї дороги є те, що нам навіть цікаво

І саме наші холодні серця змушують ртуть підніматися

Я боюся побачити, як моє життя проходить, минає, не проживши його

Одного разу ти сказав мені, що ми НЛО

У цьому світі, де ми втрачаємо мрію бути вільними людьми

Це життя, яке ми ведемо, робить нас зомбі

Де страх залишається найбільшим звуком-при

Поки чоловіки моляться, інші пригнічують їх

У вас були мрії, але вони їх забрали

Ти знаєш, що я рухаюся далі, навіть якщо цей страх ріже мені ноги

Часто я почуваюся таким самотнім серед усіх цих людей

Іноді я боюся, я думаю, що боюся жити

Іноді я боюся повірити (так, так)

Іноді я боюся, я думаю, що боюся жити

Іноді я боюся повірити (так, так)

Я живу з цією грудкою в животі, яку я повинен евакуювати

І якщо я сумніваюся, нагадайте мені про все, що ми подолали

Але одного разу ці обіцянки стають стираннями

Любов засліплює нас, і зрештою ми більше не бачимося

Те, чого ми так боялися, наближається

Ми мимоволі робимо все, щоб наші страхи збулися

Мені сказали, що таке життя, ми не знаємо його долі

Але я вірю в його сценариста

І ми дивимося на порожнечу з вершини скелі

Ви більше не слухаєте своє страхітливе серце, яке веде вас до падіння

І я не хотів бути одним із тих людей, які завдають болю

Те, що платить, це сміливість, а не доброта

І коли справа доходить до вашого життя, так, ви стаєте легковажними

Гей, не звинувачуйте мене, що я не створив правила

Ця любов змусила його поховати так

Бо твої кошмари переслідують мої сни

Іноді я боюся, я думаю, що боюся жити

Іноді я боюся повірити (так, так)

Іноді я боюся, я думаю, що боюся жити

Іноді я боюся повірити (так, так)

Іноді мені, мабуть, страшно, боюся жити

Іноді я боюся повірити