Den första gång jag såg dig - Vikingarna

Den första gång jag såg dig, det var en sommardag

på förmiddan, då solen lyste klar,

och ängens alla blommor av många hundra slag,

de stodo bugande i par vid par.

Och vinden drog så saktelig, och nere invid stranden,

där smög en bölja kärleksfullt till snäckan uti sanden.

Den första gång jag såg dig, det var en sommardag,

den första gång jag tog dig uti handen.

Den första gång jag såg dig, då glänste sommarskyn,

så bländande som svanen i sin skrud.

Då kom det ifrån skogen, från skogens gröna bryn

liksom ett jubel utav fåglars ljud.

Då ljöd en sång från himmelen, så skön som inga flera;

det var den lilla lärkan grå, så svår att observera.

Den första gång jag såg dig, då glänste sommarskyn

så bländande och grann som aldrig mera.

Och därför när jag ser dig, om ock i vinterns dag,

då drivan ligger glittrande och kall,

nog hör jag sommarns vindar och lärkans friska slag

och vågens brus i alla fulla fall.

Nog tycker jag ur dunig bädd sig gröna växter draga

med blåklint och med klöverblad, som älskande behaga,

att sommarsolen skiner på dina anletsdrag,

som rodna och som stråla och betaga.

Вперше я побачив тебе, це був літній день

вранці, коли яскраво світило сонце,

і всіх квітів лугових багато сотень,

вони стояли, кланяючись парами за парами.

І вітер так повільно дмухнув, і внизу біля берега,

там хвиля любовно сповзла до равлика на піску.

Коли я тебе вперше побачив, то був літній день,

вперше взяв тебе за руку.

Коли я тебе вперше побачив, тоді літнє небо засяяло,

такий же сліпучий, як лебідь у своєму одязі.

Потім прийшло з лісу, із зелених узлісся

а також радість від голосу птахів.

Тоді з неба зазвучала пісня, прекрасна, як ніхто інший;

це був маленький жайворонок сірий, його так важко спостерігати.

Коли я тебе вперше побачив, літнє небо засяяло

такий же сліпучий і близький, як ніколи.

І тому, коли я бачу тебе, навіть у день зими,

коли дрейф блискучий і холодний,

напевно, я чую літні вітри і свіжі удари жайворонка

і шум хвилі у всіх повних випадках.

Я думаю, що зелені рослини вириваються з пухової грядки

з волошками та з листям конюшини, як любить,

щоб літнє сонце світило на твої риси,

як червоніє і як випромінюючий і захоплюючий.