Wishes in Awakenings - Vestascension

You and I, we’re under seige, and prone to anything because

The open sky, kept falling down

And I stood there and watched it all in disbelief (in disbelief)

The illusion it came to me, and claimed that all was lost

And know I, know I see the real thing

Abandoning a dream, had no choice but, to, abandoned on

To live trudgingly with our last, until I can depart

Daylight comes and I close my eyes

And pray for, a dream to take me away from this

Yet still daylight comes and I close my eyes

And pray for a dream, to take me away, to take me away

To take all of this away…

Abandoning a dream, had no choice but, to, abandoned on

To live trudgingly with our last, until I can depart

Daylight comes and I close my eyes

And pray for, a dream to take me away from this

Yet still daylight comes and I close my eyes

And pray for a dream, to take me away, to take me away

To take all of this away!

I can’t stand in the distance between, where I am and where I should be

There was a time when I had it all (had it all)

The line between day and night is gone

And I am a dream

To have a life that is so much more than it seems

And of course there’s an uphill for this heartache

Other than, too many that, would free me from, it’s cycle

But alas, that door leads to nowhere

My life’s lonely passenger

Ви і я, ми в облозі, і схильні до будь-чого, тому що

Відкрите небо продовжувало падати

І я стояв і дивився все це не вірячи (не вірячи)

У мене з’явилася ілюзія, яка стверджувала, що все втрачено

І знаю, я бачу справжню річ

Покинувши мрію, не мав вибору, але покинув

Жити з нашим останнім, поки я не зможу піти

Приходить світло, і я закриваю очі

І моліться за мрію, щоб забрати мене від цього

Але все одно настає світло, і я закриваю очі

І моліться про мрію, забрати мене , забрати мене 

Щоб забрати все це…

Покинувши мрію, не мав вибору, але покинув

Жити з нашим останнім, поки я не зможу піти

Приходить світло, і я закриваю очі

І моліться за мрію, щоб забрати мене від цього

Але все одно настає світло, і я закриваю очі

І моліться про мрію, забрати мене , забрати мене 

Щоб забрати все це!

Я не можу стояти на відстані між тим, де я і я і тим, де маю бути

Був час, коли я мав все (мав все)

Межа між днем ​​і ніччю зникла

І я   мрія

Мати життя набагато більше, ніж здається

І, звісно, ​​для цього душевного болю є підйом

Окрім того, що це звільнило б мене від занадто багатьох, це цикл

Але, на жаль, ці двері ведуть в нікуди

Самотній пасажир мого життя