Forgiveness - Verb T, Illinformed, Smellington Piff

Yeah

Uh

Yeah

Uh

Particles and dust of old worlds sit along me

Surrounded by all of one’s was and what got me

Spitting out the poison in my mouth, I watched it twist around

And hit the ground, I’m tryna to figure out if I fit the crown

The deep depression, keeping it in check

Shaking out the stress, anger, hatred, and the disrespect

What’s the price I pay for worrying my life away

Time and time again, thoughts emerge like a tidal wave

Kind of strange, self destruction on my mind again

I remain searching in the clouds for the higher planes

Forgive me please, I don’t mean to sound ungrateful

There’s a lot of love from friends and I appreciate you

I’ve been very lucky, but I also ram myself into the ground

Moving ‘round without resting and losing out

I feel stupid now, I hold my hands open

A man broken, but far from hopeless

I hold my hands out, please forgive me

I feel like a strange energy is with me

In a way, this is absurd to feel

You can call it self-righteousness versus guilt

I hold my hands out, please forgive me

I feel like a strange energy is with me

In a way, this is absurd to feel

Looking for the right path and I’m searching still

between wanting to be Harvey Dent and Clark Kent

I swear I keep a self-destruct button at arm’s length

It’s like I’m dealing with a thirst that I can’t quench

I’m playing snakes and ladders with a cat and a sharp fence

I’m looking at the situation that I’m in

With countless little pricks praying that I pack it in

Never will I sack it off and give ‘em all the satisfaction

Everyday’s a battle with myself that I have to win

Handling the pressure, dealing with the nonsense

Feeling like Stan living with a guilty conscience

We all find it hard to admit when we done wrong

For instance, with business tryna figure out where money’s gone

And a wise man forgives but he don’t forget

‘Cause otherwise he’ll be living with a load of regrets

Yo we should all try swallowing our pride

Now telling ourselves tomorrow’s gonna be fine

Still searching, tryna find forgiveness

Even though I know I’m never wrong in my business

Righteous, yet I’m a walking contradiction

Talking to the devil then my head with the prediction

If I never felt pain, I’ll think that everything was fiction

Nothing here’s real, everyone’s a famed fake

Where you get stabbed in the back with a painstake

Just for name sake, these situations give me brain ache

I play the game with a plain face

And enough tricks up my sleeve to save grace, remember

A good friend’s worth two in the end

You only repent to relapse and do it again

Make a mistake and learn, or face your fate and burn

Wait to take your turn, or chase and bait the worm

It’s debatable, I hold my hands out with a papal bull

The guilt’s inescapable, don’t get caught in it

Ага

ну

Ага

ну

Частинки й пил старих світів сидять біля мене

В оточенні усім це було і те, що мене дістало

Виплюнувши отруту в рот, я дивився, як вона крутиться

І вдарись об землю, я намагаюся з’ясувати, чи підходжу я на корону

Глибока депресія, тримаючи її під контролем

Витрусити стрес, гнів, ненависть і неповагу

Яку ціну я плачу за те, що турбуюся про своє життя

Знову й знову думки з’являються як припливна хвиля

Якесь дивне самознищення знову в моїй голові

Я продовжую шукати в хмарах вищі літаки

Вибачте, будь ласка, я не хочу показати невдячність

Друзі дуже люблять вас, і я ціную вас

Мені дуже пощастило, але я також вдарився в землю

Рухайтеся без відпочинку та програшу

Я відчуваю себе дурним, я тримаю руки відкритими

Людина зламана, але далеко не безнадійна

Я простягаю руки, будь ласка, вибачте мене

Я відчуваю, що зі мною дивна енергія

Певним чином це абсурдно відчувати

Це можна назвати самоправедністю проти провини

Я простягаю руки, будь ласка, вибачте мене

Я відчуваю, що зі мною дивна енергія

Певним чином це абсурдно відчувати

Шукаю правильний шлях і все ще шукаю

між бажанням бути Харві Дентом і Кларком Кентом

Клянусь, я тримаю кнопку самознищення на відстані витягнутої руки

Я ніби маю справу із спрагою, яку не можу втамувати

Я граю в змій і драбин з котом і гострим парканом

Я дивлюся на ситуацію, в якій перебуваю

З незліченними маленькими колючками, які моляться, щоб я упакував його

Я ніколи не звільню це й не дам їм усе задоволення

Кожен день — битва із самим собою, яку я мушу перемагати

Справлятися з тиском, боротися з дурницями

Відчуття, ніби Стен живе з совістю

Нам усім важко визнати, що ми робили неправильно

Наприклад, у бізнесі спробуйте з’ясувати, куди поділися гроші

І мудрий прощає, але не забуває

Бо інакше він житиме з купою жалю

Ой, ми всі повинні спробувати проковтнути нашу гордість

Тепер ми говоримо собі, що завтра все буде добре

Все ще шукаючи, намагаюся знайти прощення

Хоча я знаю, що ніколи не помиляюсь у своїй справі

Праведний, але я протиріччя

Розмовляючи з дияволом, тоді моя голова з передбаченням

Якщо я ніколи не відчував болю, я вважаю, що все було вигадкою

Тут немає нічого справжнього, усі відомі підробки

Де ви отримуєте удар у спину

Просто заради імені, ці ситуації викликають у мене болі в мозку

Я граю в гру з простим обличчям

Пам’ятайте, у мене достатньо трюків, щоб зберегти витонченість

Зрештою, хороший друг коштує двох

Ви каєтеся лише в тому, щоб повторитися, і робите це знову

Зробіть помилку і вчіться, або ж зіткніться зі своєю долею і згоріть

Дочекайтеся своєї черги або переслідуйте хробака

Це спірне, я протягую руки з папською буллою

Почуття провини неминуче, не зациклюйтеся на ньому