Пьяные души - VERA

Только я здесь на дне останусь

Тут валяются пьяные души

Скотчем клеют свои раны

Не хотят, чтоб стало лучше

Непрерывно поют песни

На луну воют волком

Что не будут они вместе

Только, что в этом толку?

Упиваться своей болью

Обожать свои страданья

Люди боль могут удвоить

Напиваясь палёной дряни

И бросаться потом в руки

И смеяться до диких истерик

И орать, что все эти суки

Не достойны, чтобы им верить

Я хочу завтра проснуться

И начать дышать по-другому

Только слёзы мои льются

И бокалы кричат звоном

Я хочу так разозлиться

Чтоб взорвать сразу все снаряды

До потери пульса напиться

И забыть, что ты был рядом

Бьётся кучка воспоминаний

Где-то в недрах грудной клетки

Я уже теряю сознание

На конце зелёной ветки

Написать сто тысяч строчек

Безнадежно, даже криво

У вас нету полномочий

Называть меня несчастливой

И бросаться потом в руки

И смеяться до диких истерик

И орать, что все эти суки

Не достойны, чтобы им верить

Мы не будем потом вместе

Мы уже сотню раз прощались

Без вранья, без тупой лести

Мы желаем друг другу счастья

Счастье каждый свое выбирает

Моё — это реветь в подушку

И пускай никто не узнает

Был ли ты мне всё-таки нужен

Тільки я тут на дні залишусь

Тут валяються п'яні душі

Скотчем клеють свої рани

Не хочуть, щоб стало краще

Безперервно співають пісні

На місяць виють вовком

Що не будуть вони разом

Тільки, що в цьому сенсі?

Впиватись своїм болем

Любити свої страждання

Люди біль можуть подвоїти

Напиваючись паленою погані

І кидатися потім у руки

І сміятися до диких істерик

І кричати, що всі ці суки

Не варті, щоб їм вірити

Я хочу завтра прокинутися

І почати дихати по-іншому

Тільки сльози мої ллються

І келихи кричать дзвоном

Я хочу так роздратуватися

Щоб висадити відразу всі снаряди

До втрати пульсу напитися

І забути, що ти був поряд

Б'ється купка спогадів

Десь у надрах грудної клітки

Я вже втрачаю свідомість

На кінці зеленої гілки

Написати сто тисяч рядків

Безнадійно, навіть криво

У вас немає повноважень

Називати мене нещасливою

І кидатися потім у руки

І сміятися до диких істерик

І кричати, що всі ці суки

Не варті, щоб їм вірити

Ми не будемо потім разом

Ми вже сотню разів прощалися

Без брехні, без тупої лестощів

Ми бажаємо один одному щастя

Щастя кожен своє обирає

Моє - це ревти в подушку

І нехай ніхто не впізнає

Чи був ти мені все-таки потрібен