Два креста - Вася Пряников

Два друга жили не разлей вода,

Встречалися с девчёнками, домой брели потёмками,

Но чаще пропадали до утра, обычная история,

Субботнее застолие, а после прокатиться с ветерком,

На вечеринке водочка и автобан под горочку,

Шли 200 тормоз, скрежет, а потом…

Два креста у автобана…

Вроде не было тумана, был туман, туман в глазах,

Как во сне как в облаках…

два креста у автобана, не залеченнная рана,

Как напоминание другим, что нелепо покидать мир молодым.

Глаза девчёнок мокрые и матерей поблёклые,

Страшнее потери в мире не сыскать,

Им жить одним до старости с собою эту боль нести,

Жена найдёт другого, а вот мать…

Обычная история субботнее застолие, а после прокатиться

На тот свет,

Эх водочка ты водочка уплыла жизнь как лодочка,

А жить бы тем парням ещё сто лет…

Два друга жили не розлей вода,

Зустрічалися з дівчатками, додому брели потьомками,

Але частіше пропадали до ранку, звичайна історія,

Суботнє застілля, а після прокотитися з вітерцем,

На вечірці горілочка і автобан під гірку,

Ішли 200 гальмо, скрегіт, а потім…

Два хрести у автобану…

Начебто не було туману, був туман, туман у очах,

Як у сні як у хмарах…

два хрести у автобану, не залічена рана,

Як нагадування іншим, що безглуздо залишати світ молодим.

Очі дівчаток мокрі і матерів побліклі,

Страшніше втрати в світі не знайти,

Їм жити одним до старості з собою цей біль нести,

Дружина знайде іншого, а ось мати…

Звичайна історія суботнє застілля, а після прокотитися

На той світ,

Ех горілочка ти горілочка спливла життя як човник,

А жити би тим хлопцям ще сто років...