Wayward - Vashti Bunyan

Didn’t want to be the one

The one who’s left behind

While the other one goes out to life

And comes back home to find

Me sitting pretty happily

Surrounded by a house

With cups in all their saucers

And not a bit of dust

Days going by in clouds of flour and white washing

Life getting lost in a world without end

I wanted to be the one

With road dust on my boots

And a single silver ear-ring

And a suitcase full of notes

And a band of wayward children

With their fathers left behind

All in their castles in their air

And houses in their land

Lives getting lost in mending gaps in their fencing

All I ever wanted was a road without end

Не хотів бути тим самим

Той, хто залишився позаду

Тоді як інший виходить до життя

І повертається додому, щоб знайти

Я сиджу дуже щасливо

Оточений будинком

З чашками на всіх блюдцях

І ні трохи пилу

Дні минають у хмарах борошна й білого прання

Життя губиться в світі без кінця

Я хотів бути одним

З дорожнім пилом на моїх чоботях

І єдину срібну сережку

І чемодан, повний нотаток

І група норовливих дітей

З залишеними батьками

Усі у своїх замках у своєму повітрі

І будинки на їхній землі

Життя губляться, виправляючи прогалини в огорожі

Все, чого я коли бажав — це дорога без кінця