Donareiche - Varg

In Runen gemeißelt stand es geschrieben

Ein Schwur das Weib und die Natur zu lieben

Dem ältesten Freund galt ein geweihter Baum

Ein uraltes Denkmal — Donars Eichenbaum…

I’m Jahrhundert der Feinde zieht ein Schatten aufs Land

Verteufelt den Glauben, voll Feigheitsgestank

Auch heut nicht verhallt die Kehle der, die sangen

Die Lügen und Falschheit den Reinen aufzwangen

Sie erbauten die Tempel ihrer Christreligion

Und betrogen die Freiheit für Gott und seinen Sohn

Die Ahnen blickten durch den Schleier der Schmerzen

In ein schwelendes Feuer I’m Baum und I’m Herzen

Doch es war nicht genug Donars Eiche zu schlagen

Und mit Meißeln an Göttersteinen zu nagen

Wir gelobten einst unsre Götter zu ehren

Jeglichen Feind unsrer Natur abzuwehren

Und diese Treue lebt weiter I’m Herzen

Nichts ward vergessen weder Hohn noch die Schmerzen

Unsere Stimmen solln klingen gegen die Bibeldichtung

Für den Schritt in die Hallen, für der Falschheit Vernichtung

Eine Warnung vor Kreuz um ihre Reihen zu lichten

Für die Götter in Rache die Lügner zu richten

Вирізьблено рунами це було написано

Клятва любити жінок і природу

Найстаршому другові присвятили освячене дерево

Стародавня пам’ятка — дуб Донара…

У століття ворогів на землю падає тінь

Демон віри, повний смороду боягузтва

І сьогодні не замовкають голоси тих, хто співав

Хто нав’язував брехню і брехню чистим

Вони будували храми своєї християнської релігії

І обманув свободу Бога і Сина його

Крізь пелену болю дивилися предки

У тліючий вогонь на дереві й у серці

Але цього було недостатньо, щоб збити дуб Донара

І різцями божого каміння гризти

Колись ми поклялися шанувати наших богів

Щоб відбити будь-якого ворога нашої природи

І ця вірність живе в моєму серці

Нічого не забули, ні зневаги, ні болю

Наші голоси мають звучати проти біблійної поезії

За крок у зали, за знищення фальші

Застереження проти хреста, щоб прорідити їхні ряди

Судити брехунів у помсту за богів