Desolation - Vanha

Desolation rules the surface now

As the ashes fall upon those who does not exist

Silence controls everything

And the stars, visible no more

Cold and dark is all that remains

Where there once was love

Slowly this will crumble and fall

And in the end, darkness for us all

The dark, the cold, the empty devours us all

Swallows us whole, and the soul we bear

To be forgotten, forever

To dissolve, into never

The lust to remember and the prayers for hope

Will soon be forgotten, as we all fade away

Into the darkness we move

And desolation remains

Give in to the darkness

Give in to death

As the pulse fades away

So does everything else, forever

Desolation remains

Desolation constrains

All signs of life is no more

To ashes torn

Into the darkness we descend

Into the nothingness we end

Нині на поверхні панує запустіння

Як попіл падає на тих, кого не існує

Тиша керує всім

І зірки, яких більше не видно

Холод і темрява — це все, що залишилося

Де колись була любов

Повільно це буде розсипатися і впасти

І зрештою темрява для всіх нас

Темрява, холод, пустота пожирає нас усіх

Поглинає нас цілком, і душу, яку ми несемо

Щоб бути забутим, назавжди

Щоб розчинитися, у ніколи

Бажання пам’ятати та молитви про надію

Незабаром їх забудуть, бо ми всі згасаємо

Ми рухаємося в темряву

А запустіння залишається

Віддайся темряві

Піддатися смерті

Коли пульс згасає

Так само й усе інше назавжди

Залишається запустіння

Спустошення стримує

Усіх ознак життя більше немає

На попіл розірваний

У темряву ми спускаємося

У небуття, яке ми закінчуємо