Vermelho - Vanessa Da Mata

Gostar de ver você sorrir

Gastar das horas pra te ver dormir

Enquanto o mundo roda em vão

Eu tomo o tempo, o velho gasta solidão

Em meio aos pombos na Praç a da Sé O pôr do Sol invade o chão do apartamento

Vermelhos são seus beijos

Que meigos são seus olhos

Ver que tudo pode retroceder

Que aquele velho pode ser eu

No fundo da alma há solidão

E um frio que suplica um aconchego

Vermelhos são seus beijos

Quase que me queimam

Que meigo são seus olhos

Lânguida face

Seus beijos são vermelhos

Quase que me queimam

Que meigos são seus olhos

Lânguida face

Ver que tudo pode retroceder

Que aquele velho pode ser eu

No fundo da alma há solidão

E um frio que suplica um aconchego

Vermelhos são seus beijos

Quase que me queimam

Que meigos são seus olhos

Lânguida face

Seus beijos são vermelhos

Quase que me queimam

Que meigos são seus olhos

Lânguida face

Мені подобається бачити, як ти посміхаєшся

Витрачати години, щоб побачити, як ви спите

Поки світ обертається даремно

Я беру час, старий проводить самотність

Серед голубів на площі Се Захід сонця вторгається на поверх квартири

Червоні твої поцілунки

Які твої очі милі

Подивіться, що все можна перемотати

Щоб той старий міг бути мною

Глибоко в душі – самотність

І застуда, яка просить затишку

Червоні твої поцілунки

Вони мене майже спалюють

Які твої очі милі

мляве обличчя

Твої поцілунки червоні

Вони мене майже спалюють

Які твої очі милі

мляве обличчя

Подивіться, що все можна перемотати

Щоб той старий міг бути мною

Глибоко в душі – самотність

І застуда, яка просить затишку

Червоні твої поцілунки

Вони мене майже спалюють

Які твої очі милі

мляве обличчя

Твої поцілунки червоні

Вони мене майже спалюють

Які твої очі милі

мляве обличчя