Дорожная пыль - Dendy

Dendy:

Гаснет свет в окнах бок о бок, душный город и я.

Мокрый от дождя, брожу по дворам, смотрю на дома.

Стяну на глаза панаму, нырну в арку,

Вынырну у МакАвто, куплю себе завтрак, так-то.

Сегодня уже завтра.

«Ну как ты?»

—

Спрашивает друг.

«Да нормально, братка.

Тут красиво как на рекламных плакатах для бедных»

Second Hand, через дорогу — бутик для богатых.

Пути для трамваев, купи и продай.

Одни наживаются, другие страдают.

Не вылезая из кредитов и займов, в людях кипит зависть,

Мозолит глаза им уютный загородный замок.

И как мы оказались здесь, чем-то между

Собой и тем, что от вложенных в нас дел ждут?

Руки в мозолях от передушенных шей идуших

По головам в передаче с улыбчивым ведущим.

Но этого не нужно мне,

В бензиновой луже — солнечный свет.

Я не боюсь куда-то не успеть.

Я просто хочу жить и петь.

Припев:

Вадяра Блюз

Отряхнувшись от дорожной пыли, непрошеным гостем

Я пройду по улицам твоим, в потоках, надеюсь, не утону.

Я хочу лишь, чтобы удачно были брошены кости,

На доске у Фортуны с последней надеждою на кону.

Вадяра Блюз:

Да, темп дикий,

Но в левом кармане дыра, в правом one-way ticket.

Всё, что имел, на него променял,

Не, все, что я имел, имело меня.

И мне плевать, что кто-то живёт где-то в Сочах,

Я живу где-то сейчас.

У меня старый телефон, на звонке старый Стив Рэй Вон.

Мы живем что-то около, где-то в области, вон.

Но с типом и не такие хлёбаны щи,

«Златоглавая, трепещи!

Мы пришли к тебе с мячом,

Доставай баскетбольный щит.»

«Сыграем наудачу, госпожа Фортуна,

Терять нам нечего, это значит —

Нам нужна одна победа, не меньше.

За ценой не постоим, слово сдержим.»

Каждый день ты манишь в себя таких же

Бешенными движами,

Увешан афишами,

Но, чем выше крыши города М, тем ниже мы.

Нас глотают бетонные дюны,

Кто-то понастроил зданий, я поднастроил струны.

А ведь можно получить профессию, так жить до пенсии,

Нет, я хочу жить для песни.

Припев:

Вадяра Блюз

Отряхнувшись от дорожной пыли, непрошеным гостем

Я пройду по улицам твоим, в потоках, надеюсь, не утону.

Я хочу лишь, чтобы удачно были брошены кости,

На доске у Фортуны с последней надеждою на кону.

Вадяра Блюз

Отряхнувшись от дорожной пыли, непрошеным гостем

Я пройду по улицам твоим, в потоках, надеюсь, не утону.

Я хочу лишь, чтобы удачно были брошены кости,

На доске у Фортуны с последней надеждою на кону.

Dendy:

Гасне світло у вікнах пліч-о-пліч, душне місто і я.

Мокрий від дощу, блукаю по дворах, дивлюся на вдома.

Стяну на очі панаму, пірну в арку,

Вирину у МакАвто, куплю собі сніданок, так-то.

Сьогодні вже завтра.

"Ну як ти?"

-

Запитує друг.

«Так нормально, братку.

Тут гарно як на рекламних плакатах для бідних»

Second Hand, через дорогу - бутік для багатих.

Шляхи для трамваїв, купи і продай.

Одні наживаються, інші страждають.

Не вилазячи з кредитів і позик, в людях кипить заздрість,

Мозолить очі їм затишний заміський замок.

І як ми виявилися тут, чимось між

Собою і тим, що від вкладених у нас справ чекають?

Руки в мозолях від передушених ший ідуших

По головах у передачі з усміхненим ведучим.

Але цього не потрібно мені,

В бензинової калюжі — сонячне світло.

Я не боюся кудись не встигнути.

Я просто хочу жити і співати.

Приспів:

Вадяра Блюз

Обтрусившись від дорожнього пилу, непроханим гостем

Я пройду по вулицях твоїх, у потоках, сподіваюся, не утону.

Я хочу лише, щоб вдало були кинуті кістки,

На дошці у Фортуни з останньою надією на кону.

Вадяра Блюз:

Так, темп дикий,

Але в лівій кишені діра, в правому one-way ticket.

Все, що мав, на нього проміняв,

Ні, все, що я мав, мало мене.

І мені плювати, що хтось живе десь у Сочі,

Я живу десь зараз.

У мене старий телефон, на дзвінку старий Стів Рей Вон.

Ми живемо щось близько, десь в області, геть.

Але з типом і не такі хлібани щі,

«Золотоголова, тремті!

Ми прийшли до тебе з м'ячем,

Діставай баскетбольний щит.

«Зіграємо навмання, пані Фортуна,

Втрачати нам нічого, це значить—

Нам потрібна одна перемога, не менше.

За ціною не постоїмо, слово дотримаємо.»

Щодня ти маниш у себе таких ж

Шалені рухами,

Обвішаний афішами,

Але чим вище дахи міста М, тим нижче ми.

Нас ковтають бетонні дюни,

Хтось налаштував будівель, я налаштував струни.

А адже можна здобути професію, так жити до пенсії,

Ні, я хочу жити для пісні.

Приспів:

Вадяра Блюз

Обтрусившись від дорожнього пилу, непроханим гостем

Я пройду по вулицях твоїх, у потоках, сподіваюся, не утону.

Я хочу лише, щоб вдало були кинуті кістки,

На дошці у Фортуни з останньою надією на кону.

Вадяра Блюз

Обтрусившись від дорожнього пилу, непроханим гостем

Я пройду по вулицях твоїх, у потоках, сподіваюся, не утону.

Я хочу лише, щоб вдало були кинуті кістки,

На дошці у Фортуни з останньою надією на кону.