Отражение - Увула

Я узнал тебя, я узнал тебя, я узнал тебя

Я узнал тебя по сиреневым снам

Ветра южного пламенным словам

Узнавал тебя в отражении луж

Прятался в тени от ненастных туч

В зеркалах больниц, щебетании птиц

Книги шелковой порванных страниц

На закате дня в плачущей тиши

День, когда у моря ни души,

Но тревожный страх, колющая боль

Не позволят мне идти с тобой

Я качусь с горы, оставляя кровь

И на вид как будто нездоров

Разъясняя суть, покоряя даль

Я узнал в тебе свою печаль

(Но я ненавижу себя)

Как стать искренним в словах (но я ненавижу себя)

Принять потаенный страх (но я ненавижу себя)

Унять ранящую боль

Кошмары в четырех стенах

Искрится солнце в зеркалах,

Но этот день забыт тобой

Ты в глубине совсем другой

Кошмары в четырех стенах

Искрится солнце в зеркалах,

Но этот день забыт тобой

Ты в глубине совсем другой

Я узнал тебя, узнал тебя, я узнал тебя

Я узнал тебя в переплете фраз

Фотографий пленочных в анфас

По изгибам рук твоих светлых глаз

Творческий недуг не хватает вас

Обнаженных плеч возбуждая кровь

Неопрятных утренних миров

Как писать, когда непосилен труд

И ты пал в тоске, воображая стук,

А за дверью суть, что должна терзать

Легкое, я ждал, что смогу сказать

Оказавшись в снах ты живешь мечтой

Где я вновь могу идти с тобой

И касаясь губ словно раны ной

Я не знаю как обрести покой

(Но я ненавижу себя)

Как стать искренним в словах (но я ненавижу себя)

Принять потаенный страх (но я ненавижу себя)

Унять ранящую боль (но я ненавижу себя)

Как стать искренним в словах (но я ненавижу себя)

Принять потаенный страх (но я ненавижу себя)

Унять ранящую боль (но я ненавижу себя)

Как мне обрести покой (но я ненавижу себя)

Как стать искренним в словах (но я ненавижу себя)

Принять потаенный страх (но я ненавижу себя)

Унять ранящую боль (но я ненавижу себя)

Как мне обрести покой (но я ненавижу себя)

Я пізнав тебе, я пізнав тебе, я пізнав тебе

Я впізнав тебе по бузкових снах

Вітру південного полум'яним словам

Впізнавав тебе у відбитку калюж

Сховався в тіні від ненасних хмар

У дзеркалах лікарень, щебетанні птахів

Книги шовкової порваних сторінок

На заході дня в тиші, що плаче

День, коли біля моря ні душі,

Але тривожний страх, колючий біль

Не дозволять мені йти з тобою

Я качусь з гори, залишаючи кров

І на вид ніби нездоровий

Роз'яснюючи суть, підкоряючи далечінь

Я впізнав у тебе свій смуток

(Але я ненавиджу себе)

Як стати щирим у словах (але я ненавиджу себе)

Прийняти таємний страх (але я ненавиджу себе)

Угамувати ранячий біль

Жахи в чотирьох стінах

Іскриться сонце в дзеркалах,

Але цей день забутий тобою

Ти в глибині зовсім інший

Жахи в чотирьох стінах

Іскриться сонце в дзеркалах,

Але цей день забутий тобою

Ти в глибині зовсім інший

Я впізнав тебе, впізнав тебе, я впізнав тебе

Я пізнав тебе в переплеті фраз

Фотографій плівкових в анфас

За вигинами рук твоїх світлих очей

Творча недуга не вистачає вас

Голих плечей збуджуючи кров

Неохайних ранкових світів

Як писати, коли непосилена праця

І ти пав у сумі, уявляючи стукіт,

А за дверима суть, що повинна мучити

Легке, я чекав, що зможу сказати

Опинившись у снах ти живеш мрією

Де я знову можу йти з тобою

І торкаючись губ немов рани ної

Я не знаю як знайти спокій

(Але я ненавиджу себе)

Як стати щирим у словах (але я ненавиджу себе)

Прийняти таємний страх (але я ненавиджу себе)

Вгамувати ранячий біль (але я ненавиджу себе)

Як стати щирим у словах (але я ненавиджу себе)

Прийняти таємний страх (але я ненавиджу себе)

Вгамувати ранячий біль (але я ненавиджу себе)

Як мені знайти спокій (але я ненавиджу себе)

Як стати щирим у словах (але я ненавиджу себе)

Прийняти таємний страх (але я ненавиджу себе)

Вгамувати ранячий біль (але я ненавиджу себе)

Як мені знайти спокій (але я ненавиджу себе)