Desolate Winds - Utopia Banished

I dream of you in sleepless nights

Aware of the unknown light

The look on your face as the silence thickens

A desolate place of solace and awakening

Falling back on what you know

A false reality appears below

A sacred touch to the unknown

We’ll elapse and quiver in a world of our own

A moment of serenity will hail us all

In the darkest of hours we seize the fall

Follow me to an unknown land

We’ll be gone for a while

The truth beholds of what’s untold

My pain and suffering now unfolds

The essence of silence I now endure

Embraced by illusions beyond my control

Deep within the misty fields

Lies a creature awaiting

The dawn of it’s arrival

Years have passed

Since his last attack, and his time is now here

A northern breeze billows through the air

And time is long but not forgotten

An eerie mist, once again sets in

Traveling smoothly

In the Desolate Winds

Follow me to an unknown land

We’ll be gone for a while

A sacred touch to the unknown

We’ll elapse and quiver in a world of our own

A moment of serenity will hail us all

In the darkest of ours we seize the fall

Ти снишся безсонними ночами

Усвідомлюючи невідоме світло

Вираз вашого обличчя, коли тиша наростає

Безлюдне місце розради та пробудження

Повернутися до того, що ви знаєте

Нижче з’являється помилкова реальність

Священний дотик до невідомого

Ми втрачаємо й тремтітимемо у своєму світі

Хвилина спокою привітає нас усіх

У найтемніші години ми схоплюємо падіння

Йди за мною в невідомий край

Нас не буде на деякий час

Правда бачить те, що невимовне

Мій біль і страждання тепер розкриваються

Суть мовчання, яке я тепер терплю

Охоплений ілюзіями поза моїм контролем

Глибоко в туманних полях

Лежить істота, що чекає

Світанок його прибуття

Пройшли роки

З моменту його останньої атаки, його час настав

У повітрі дме північний вітерець

А час довгий, але не забутий

Знову встає моторошний туман

Подорожує плавно

In Desolate Winds

Йди за мною в невідомий край

Нас не буде на деякий час

Священний дотик до невідомого

Ми втрачаємо й тремтітимемо у своєму світі

Хвилина спокою привітає нас усіх

У найтемнішому з нашого ми схоплюємо падіння