Henhough: The Greatest Story Ever Told - Urge Overkill

Smoke rises from a fire that warms the small cabin there

As the young girl inside lights her man’s big pipe

And kisses him goodnight

But he is still and stares even deeper into the red flames that burn in the

night

In Henhough

Around the fires of the Crow tribe the elders used to say:

«The Sun Man’s day ends only when her moon comes out to play

Got to meet him down in Henhough, Henhough or die»

In the valley of Doverton two orphan babies lay

One called Wade Alaska, the other born of evil Jacob Blade

Each boy was taken by a family and raised by seperate ways

And though Jacab lived across the mountain Wade knew they’d meet again

In Henhough (Henhough)

At the age of twenty Wade took the virgin, had a forum made

And built his wife a cabin in the pasture nestled by the bay

While clearing his land for planting Wade returned home one day

To find an open door, Hanna gone, and the haunting smell of Jacob Blade

So Wade set out that very night

His horse tredding through the river that lay like a castle moat at the foot

Of Mount Elran

Strapped to his saddle a shotgun that wore the moonlight like a velvet glove

Wade looked right through the black mountain that lay before him

To Henhough (Henhough)

A thirteen mountain mile trail of tears glistened off the bay

Wade broke a little and knelt down and prayed for a way

The next day sun on the other side at last did shine

And there below lay Henhough, Henhough open wide (Henhough)

The townfolks scattered like a shotgun shell when in walked Wade

The only two left standing was Hanna and Jacob Blade

Wade seen Hanna with her painted eyes, took aim for Jacob’s head

A shot rang out that day in Henhough and Wade lay dead

He will thirst yet has no mother

Born in the wine of faith

Who will feed him bread and butter?

He eats chocolate cake

Why must man destroy his brother?

Got to meet him down in Henhough, Henhough or die

Around the fires of the Crow tribe the elders used to say:

«The Sun Man’s day ends only when her moon comes out to play»

In the eyes of Wade the reflection of the outlaw Jacob Blade

Laid to rest that morning in the town that bore the name

Henhough

Від вогню піднімається дим, який зігріває маленьку каюту

Коли молода дівчина всередині запалює велику люльку свого чоловіка

І цілує його на добраніч

Але він досі і ще глибше вдивляється в червоне полум’я, що горить в 

ніч

У Henhough

Навколо вогнищ племені Ворони старійшини говорили:

«День Сонячної людини закінчується лише тоді, коли її місяць виходить пограти

Треба зустрітися з ним у Хенхоу, Хенхоу або помри»

У долині Довертон лежали двоє дітей-сиріт

Одного звали Вейд Аляска, іншого народився злий Джейкоб Блейд

Кожного хлопчика взяла сім’я і виховувалася окремим способом

І хоча Джейкоб жив за горою, Вейд знав, що вони зустрінуться знову

In Henhough (Henhough)

У двадцятирічному віці Вейд взяв незайману, зробив форум

І побудував своїй дружині хатину на пасовищі, розташованому біля затоки

Одного разу, розчищаючи землю для посівів, Вейд повернувся додому

Щоб знайти відчинені двері, Ганна пішла, а переслідуючий запах Джейкоба Блейда

Тож Вейд вирушив у дорогу тієї ж ночі

Його кінь ступав через річку, що лежала, мов рів замку, біля підніжжя

З гори Елран

Прив’язав до сідла рушницю, яка сяяла місячним світлом, як оксамитова рукавичка

Вейд дивився прямо крізь чорну гору, що лежала перед ним

До Henhough (Henhough)

Тринадцять гірських миль із сліз блищала біля затоки

Уейд трохи зламався, опустився на коліна й помолився про шлях

Наступного дня сонце з іншого боку нарешті світило

А там внизу лежав Хенхоф, Хенхоу широко відкритий (Генхоф)

Жителі містечка розсипалися, як гільзи, коли ввійшов Уейд

Єдині двоє, які залишилися, були Ханна та Джейкоб Блейд

Вейд побачив Ханну з її намальованими очима, прицілився до голови Джейкоба

Того дня в Хенхау пролунав постріл, і Уейд лежав мертвим

У нього буде спрага, а матері немає

Народжений у вині віри

Хто нагодує його хлібом з маслом?

Він їсть шоколадний торт

Чому людина повинна знищити свого брата?

Треба зустрітися з ним у Хенхоу, Хенхоу або помри

Навколо вогнищ племені Ворони старійшини говорили:

«День Сонячної людини закінчується лише тоді, коли її місяць виходить пограти»

В очах Вейда відображення розбійника Джейкоба Блейда

Того ранку відпочив у місті, яке носило таку назву

Хенхоу