This Dark Day - Until Death Overtakes Me

Tore my hope away, left nothing within — hollow, scarred forever.

And their eyes never cease to look, the laughter goes on,

Inside my mind.

Every dream they tear apart.

My own belief against the masses.

Praise their own empty lives, they are

shallow gods.

Force me to believe their lies, infesting

Me with self-hate.

Self-hate is opening my veins, killing my mind.

Neverending self-destruction, neverending this hurt.

Want me To die, want me to weep, so many of them against my mind — torturing my dreams.

I rather weep eternally, than join your mindless optimism, I rather die now,

than ever be a part of your sick world.

I try to Forget all this pain, deny all the hurt, deny my own pity life.

The gentle dance — to caress, infest, a gate in my mind towards another life,

this one already forgotten.

Never have to look at Them again.

Breeding as the beasts that they are.

Procreate — promutate — why

wona’t you just become extinct.

The raging hate kept me here for another dark day, hating myself, hating them,

who denied my life and love.

The anger towards

This world burns and grows within, together with my facination and my desire

for Death.

Розірвав мою надію, нічого не залишив всередині — порожнистий, назавжди зі шрамами.

І їхні очі не перестають дивитися, сміх триває,

У моєму розумі.

Кожну мрію вони розривають.

Моя власна віра проти мас.

Хваліть їхнє власне порожнє життя, вони є

дрібні боги.

Змусити мене повірити їхній брехні, зараженій

Я з ненавистю до себе.

Ненависть до себе відкриває мені вени, вбиває мій розум.

Нескінченне самознищення, нескінченний цей біль.

Хочеш, щоб я помер, хочу, щоб я плакав, так багато з них проти мого розуму — мучать мої сни.

Краще я вічно плачу, ніж приєднуюся до вашого безглуздого оптимізму, краще помру зараз,

ніж будь-коли бути частиною свого хворого світу.

Я намагаюся забути весь цей біль, заперечити всю образу, заперечити своє власне жалюгідне життя.

Ніжний танець — пестити, заражати, воріт у мій розумі до іншого життя,

цей уже забув.

Ніколи більше не потрібно дивитися на них.

Розмножуються як звірі, якими вони є.

Розмножувати — розвивати — чому

чи не вимираєш ти просто так.

Шалена ненависть тримала мене тут ще один темний день, ненавидів себе, ненавидів їх,

який відмовився від мого життя й любові.

Злість до

Цей світ горить і росте всередині, разом із моїм захопленням і моїм бажанням

за смерть.