Полтергейст - Унесённые ветром

Свет луны из окна,

Я сегодня ночью остаюсь одна.

Я боюсь темноты -

Раньше не боялась, но тогда был ты.

Вдруг звонок, я иду,

Пеньюар застёгивая на ходу.

Охо-хо, за дверью никого,

Сейчас заплачу или закричу.

Страшно сидеть одной,

Если ночь и если тишина,

Если нету сна и лишь луна

Смотрит из окна

И лезут разные мысли.

Страшно сидеть одной,

Если точно знаешь наперёд

То, что твой товарищ не придёт -

Ты больше не нужна

Ему на празднике жизни.

Не звонит телефон,

Город спит и видит свой десятый сон,

На душе - пустота

И уже не помогает красота.

Вот кровать, подхожу.

Надо лечь, но не могу лежать - сижу

И от одиночества о-о,

Сейчас заплачу или закричу.

Страшно сидеть одной,

Если ночь и если тишина,

Если нету сна и лишь луна

Смотрит из окна

И лезут разные мысли.

Страшно сидеть одной,

Если точно знаешь наперёд

То, что твой товарищ не придёт -

Ты больше не нужна

Ему на празднике жизни.

Світло місяця з вікна,

Я сьогодні вночі залишаюся сама.

Я боюся темряви -

Раніше не боялася, але тоді ти був.

Раптом дзвінок, я йду,

Пеньюар застібаючи на ходу.

Охо-хо, за дверима нікого,

Зараз заплачу чи закричу.

Страшно сидіти одній,

Якщо ніч і якщо тиша,

Якщо немає сну і лише місяць

Дивиться з вікна

І лізуть різні думки.

Страшно сидіти одній,

Якщо точно знаєш наперед

Те, що твій товариш не прийде

Ти більше не потрібна

Йому на святі життя.

Не дзвонить телефон,

Місто спить і бачить свій десятий сон,

На душі – порожнеча

І не допомагає краса.

Ось ліжко, підходжу.

Треба лягти, але не можу лежати – сиджу

І від самотності о-о,

Зараз заплачу чи закричу.

Страшно сидіти одній,

Якщо ніч і якщо тиша,

Якщо немає сну і лише місяць

Дивиться з вікна

І лізуть різні думки.

Страшно сидіти одній,

Якщо точно знаєш наперед

Те, що твій товариш не прийде

Ти більше не потрібна

Йому на святі життя.