Una guerra fredda - Le Luci Della Centrale Elettrica

E gli strascichi delle nostre ombre lunghe

Come tutta via XX Settembre

Avevi ancora le tue nausee

E noi respiravamo forte con le transenne tra le costole

Che il nostro ridere fa male al presidente

Mi parlavi di risorse limitate, della tua pelle rovinata

Di eclissi per non rivederci

Che a forza di ferirci siamo diventati consanguinei

E dici questa città non ci morirà tra le braccia

E dici questa città non ci morirà tra le braccia

E gli strascichi delle nostre ombre lunghe

Come tutta via venti settembre

Non c'è un cazzo da piangere

Spareremo dei forse da tutte le finestre

Venderemo le nostre ore a 6 euro

Lasceremo delle scie elettroniche

E di notte le esalazioni di monossido di carbonio del nostro amore

E le cicatrici sui volti dei magrebini distrutti

Come dei paracarri, il ronzio del lavoro di tutti

Dei nostri tribunali aperti tutte le notti

Dei processi di tre anni sui letti dell’Ikea distrutti

Esplosi come le stazioni

Come quella sera che ti eri sciolta i capelli

Come le portiere sbattute che da lontano ti sembravano degli applausi

E posso darti degli altri nomi stupidi

Degli altri campi gelidi

E mi urli che il tuo cuore non è un bilocale da 300 euro al mese

Andremo a Roma a salvare le balene

E gli strascichi delle nostre ombre lunghe

Come tutta via XX Settembre

Vogliamo anche le rose delle stelle tra le costole

Tra le tue occhiaie azzurre, perché preferiamo perdere

Le luci di dicembre delle raffinerie di Ravenna

Perché è una guerra fredda

Perché è una guerra fredda

Gli altri sono svenuti sotto i portici

Sotto i nostri cieli indecifrabili

Altre eclissi per non rivederci

Che a forza di ferirci siamo diventati consanguinei

E dici questa città non ci morirà tra le braccia

E dici questa città non ci morirà tra le braccia

І наслідки наших довгих тіней

Як і вся Via XX Settembre

У вас все ще була нудота

І ми важко дихали з бар’єрами між ребрами

Що наш сміх шкодить президенту

Ви розповідали мені про обмежені ресурси, про свою пошкоджену шкіру

Від затемнення, щоб більше не бачитися

Що, завдаючи собі шкоди, ми стали спорідненими

І ви кажете, що це місто не загине на наших руках

І ви кажете, що це місто не загине на наших руках

І наслідки наших довгих тіней

Як і все далеко двадцяте вересня

Нема чого плакати

Стрілятимемо, може, з усіх вікон

Ми продамо наші години за 6 євро

Ми залишимо електронні сліди

А вночі чадний газ пари нашого кохання

І шрами на обличчях знищених північноафриканців

Як тумби, кайф роботи кожного

Наші суди відкриваються щовечора

Трирічні випробування на знищених ліжках Ikea

Вибухали, як станції

Ніби тієї ночі ти розтопила волосся

Як грюкання дверей, що здалеку здавалися оплесками

І я можу дати вам інші дурні імена

З інших замерзлих полів

А ти мені кричиш, що твоє серце не однокімнатна квартира за 300 євро на місяць

Ми поїдемо в Рим, щоб врятувати китів

І наслідки наших довгих тіней

Як і вся Via XX Settembre

Ми також хочемо троянди зірок між ребрами

Серед ваших синіх темних кіл, тому що ми вважаємо за краще програвати

Грудневі вогні нафтопереробних заводів Равенни

Тому що це холодна війна

Тому що це холодна війна

Інші знепритомніли під аркадами

Під нашим незрозумілим небом

Більше затемнень, щоб нас більше не побачити

Що, завдаючи собі шкоди, ми стали спорідненими

І ви кажете, що це місто не загине на наших руках

І ви кажете, що це місто не загине на наших руках