Mai dire mai - Umberto Tozzi

Quando sei onda in mezzo al mare

E mangi pane e sale

Tutto il resto è nel ricordo delle spiagge piene

Degli odori insieme

Terra arriverà

Ma la notte è lunga e non finisce mai

E mai dire mai

Voglia di esistere

Mai dire mai

Se quel quarto di luna sarà

La speranza che vive ancora con te Aspettando quell’alba più vera

Da mattina a sera arriverà

Quando vai solo via così

E forse non ci stai

Ma ti perdi nel silenzio delle strade

Ed è con lui che parli meno

E ti basta un treno

Per nascondere la spiaggia che verrà

E mai dire mai

Devi resistere

Mai dire mai

E un’aclissi di sole sarà

Quella vita che vive ancora in te Aspettandosi un’alba più vera

Sia mattina o sera arriverà

La voglia di vincere

Che mai dice mai

E quel quarto di luna sarà

Quella vita che disperata si è

Ritrovata inseguendo una meta

Da mattina a sera cambia sai

Mai dire.

Mai dire mai.

Mai dire.

Mai dire mai

Коли ти хвилюєшся посеред моря

І їсти хліб-сіль

Все інше – в пам’яті повних пляжів

Пахне разом

Земля прийде

Але ніч довга і ніколи не закінчується

І ніколи не кажи ніколи

Хочу існувати

Ніколи не кажи ніколи

Якщо та чверть місяця буде

Надія, що все ще живе з тобою, Чекаючи того самого справжнього світанку

З ранку до вечора прийде

Коли ти просто так підеш

І, можливо, вас там немає

Але ти губишся в тиші вулиць

І саме з ним ти менше розмовляєш

А вам просто потрібен поїзд

Щоб сховати пляж, щоб прийти

І ніколи не кажи ніколи

Ви повинні чинити опір

Ніколи не кажи ніколи

І це буде закриття сонця

Те життя, що все ще живе в тобі Очікуючи правдивішого світанку

Прийде вранці або ввечері

Воля до перемоги

Що ніколи не говорить ніколи

І буде та чверть місяця

Те життя, яке відчайдушне

Знайдений у гонитві за метою

Ви знаєте, що це змінюється з ранку до вечора

Ніколи не кажи.

Ніколи не кажи ніколи.

Ніколи не кажи.

Ніколи не кажи ніколи