Canzoni solitarie - Umberto Tozzi

Lavoro troppo fino a non poterne più

Scappo da tutti e qualche volta anche da me

Sempre la testa fra le nuvole lassù

E nel mio cuore c'è una donna che non c'è

Gli altri mi sembrano tutti robots che vanno a pile

Su quei motori che mangiano un po' di questo cielo

Chissà per quanto potrò sognare a vela

Dentro i rumori di questa città son prigioniero

Di tanti amori rimasti a metà sul diario

Forse da grande farò il solitario

Un po' di colpa ce l’hai anche tu perduto amore

Quando scegliesti una stella nel blu da ricordare

Ora la guardo e non so dimenticare

La caramella che il tempo disfà ha due sapori

Quello frizzante alla vita che va per nuovi amori

E quello al sogno per chi è sognatore

Non si sente ma è nell’aria e la notte si profuma

Di presente e di memoria che soltanto all’alba sfuma

È l’illusione ed altre storie

Una strana razza di canzoni solitarie

Sono canzoni che servono più da sottofondo

Puoi ascoltarle nel vento del sud che sta arrivando

O te le scrivi da te andando andando

Sono canzoni del cuore per cui non c'è mercato

Pubblicizzarle davvero non puoi come un gelato

Restano dentro di te dimenticate

Non si sente ma è nell’aria

Я занадто багато працюю, поки не витримаю

Я втікаю від усіх, а іноді навіть від себе

Там завжди голова в хмарах

А в моєму серці є жінка, якої немає

Всі інші мені здаються роботами, які працюють від батарейок

На тих двигунах, що трошки з'їдають це небо

Хтозна, як довго я можу мріяти про плавання

У шумі цього міста я в’язень

З стількох кохань, що залишилися на півдорозі в щоденнику

Можливо, коли виросту, я стану самотнім

У вас теж є трохи провини, ви втратили любов

Коли ви вибрали зірку в блакитному, щоб пам'ятати

Тепер дивлюся на це і не знаю, як забути

Цукерка, яку час усуває, має два смаки

Блискучий для життя, який йде за новими коханнями

І той, про який мріють мрійники

Його не чути, але воно витає в повітрі, і ніч пахне

Про сьогодення і пам'ять, що згасає лише на світанку

Це ілюзія та інші історії

Дивна порода самотніх пісень

Це пісні, які скоріше служать фоном

Їх можна почути на південному вітрі, який насувається

Або ви самі пишете їх

Це пісні серця, для яких немає ринку

Ви дійсно не можете рекламувати їх, як морозиво

Вони залишаються всередині вас забутими

Його не чути, але воно в повітрі