The Destroyers Of All - Ulcerate

They fall from spoiled skies

Strangled of grace

And know only to mask their vile faces

They know not the figure staring back at them;

Not their beginning nor end

They surrender in blissful fate

The undying pariah

To which the cowards shun and beg remission

Cold-blooded and callous

It does not grieve

It will never grieve

So detached, the destroyers

Wide eyed in rapture and unfulfilled

In ignorance they remain

Until their ruin

Bring me the comfort of cold inertia

Bring me the graves, poised for our leaden demise

Our extinction, seeded in blind avarice

Come dawn, no light will be thrown on them

This vermin, these ingrates

Us of the earth

The destroyers of all

Вони падають з зіпсованого неба

Задушений благодаттю

І знають лише маскувати їхні мерзенні обличчя

Вони не знають фігури, яка дивиться на них у відповідь;

Не їх початок і не кінець

Вони здаються в блаженній долі

Невмираючий пария

Чого боягузи цураються і благають прощення

Холоднокровний і черствий

Воно не сумує

Воно ніколи не сумуватиме

Такі відокремлені, есмінці

Розплющені очі в захваті й нереалізовані

Вони залишаються в невіданні

Аж до їхньої загибелі

Принеси мені комфорт холодної інерції

Принесіть мені могили, готові до нашої свинцевої загибелі

Наше вимирання, посіяне в сліпій жадібності

Прийде світанок, на них не влиється світло

Цей шкідник, ці недоброзичливці

Ми землі

Руйнівники всього