Suspended in Dusk - Type O Negative

«Damn me Father, for I must sin…»

Four centuries of this damned immortality

Yet, I did not ask to be made.

Why?

I will never again feel your sun upon my face

Or the comfort of a grave

I am not alive and I am not dead

This is Hell on earth

How can I possibly explain this eternal youth?

When I can do nothing, but sit by As my loves grow old and wither

And with each of them, take a fragment of my heart

And prolong this endless winder

It is October’s perpetual agony

It is the shadow realm

Father, please forgive him

For he knows not what to do With every victim I pray for my own death

And as much as I love the night

I curse the moon’s eerie glow

Tis bloodlust that drags me to forever

The toxic rays of dawn that condemn me to limbo

I am forced to dwell in grey Autumnal twilight

I am suspended in dusk

Father, please forgive him

For he knows not what to do Father, please forgive him

For he knows not what to do

«Проклятий мене, отче, бо я мушу грішити…»

Чотири століття цього проклятого безсмертя

Проте я не просив , щоб мене зробили.

Чому?

Я більше ніколи не відчую твоє сонце на своєму обличчі

Або затишок могили

Я не живий і не мер

Це Пекло на землі

Як я можу пояснити цю вічну молодість?

Коли я нічого не можу робити, але сидіти поруч Як мої кохання старіють і в’януть

І з кожним із них візьміть частинку мого серця

І подовжіть цю нескінченну мотачку

Це вічна агонія жовтня

Це царство тіней

Батьку, будь ласка, пробач йому

Бо він не знає, що робити З кожною жертвою, яку я молю за власну смерть

І як я люблю ніч

Я проклинаю моторошне сяйво місяця

Це жага крові, яка тягне мене на вічність

Отруйні промені світанку, які прирікають мене на лімб

Я вимушений перебувати у сірих осінніх сутінках

Я підвішений у сутінках

Батьку, будь ласка, пробач йому

Бо він не знає, що робити батьку, будь ласка, пробач йому

Бо він не знає, що робити