This Is How We Say Goodbye - Tyketto

He was a child of the black hills

He was restless, he was wild

And the blaze that was his life would not burn long

Until he found his perfect other

Who made him sing inside

And he remembered all the words to sacred songs

The road was hard

He wore it’s scars

He laughed with pride and lord, he stood so tall

He said «family is what matters most of all»

I hear your voice

I see your smile

I’m gonna bring your spirit to me for a while

And so it goes

The years they fly

This is how we say goodbye

She was a child of little italy

A princess shining bright

She would sing and dance, by one and all she was adored

At sixteen she met the man

That she would love for all her life

And wait for him to come back from the war

And children came

The love remained

Through all the joys and storms the fates could call

She said «family is what matters most of all»

I hear your voice

I see your smile

I’m gonna bring your spirit to me for a while

And so it goes

The years they fly

This is how we say goodbye

But every life goes on inside those that remain

And every dream comes home to rest

And there’s no need to hide

From sorrow or from pain

They help me to remember you best

So they met on one unlikely day

The princess and the brave

The time it took to share some coffee was so small

Yet they knew each other’s wisdom songs

From a million miles away

They said «family is what matters most of all»

I hear your voice

I see your smile

I’m gonna bring your spirit to me for a while

And so it goes

The years they fly

This is how we say goodbye

Він був дитиною чорних пагорбів

Він був неспокійний, був дикий

І полум’я, яке було його життям, не горіло б довго

Поки він не знайшов свою ідеальну іншу

Хто змусив його співати всередині

І він запам’ятав усі слова до святих пісень

Важка була дорога

Він носив це шрами

Він сміявся з гордістю і володарем, він стояв такий високий

Він сказав: «сім’я — це головне за всего»

Я чую твій голос

Я бачу твою посмішку

Я принесу твій дух до мене на час

І так все йде

Роки вони летять

Ось так ми прощаємося

Вона була дитиною маленької Італії

Яскраво сяє принцеса

Вона співала й танцювала, одноразово, її обожнювали

У шістнадцять вона зустріла цього чоловіка

Щоб вона любила все життя

І чекати, поки він повернеться з війни

І діти прийшли

Любов залишилася

Крізь усі радощі й бурі могли кликати долі

Вона сказала, що «сім’я — це головніше за всего»

Я чую твій голос

Я бачу твою посмішку

Я принесу твій дух до мене на час

І так все йде

Роки вони летять

Ось так ми прощаємося

Але кожне життя триває всередині тих, що залишилися

І кожна мрія повертається додому, щоб відпочити

І не потрібно приховувати

Від горя чи від болю

Вони допомагають мені запам’ятати тебе найкраще

Тож вони зустрілися в один малоймовірний день

Принцеса і хоробрий

Часу, потрібного, щоб поділитися кавою, було так мало

Але вони знали мудрі пісні один одного

З мільйона миль

Вони сказали, що «сім’я — це головніше за всего»

Я чую твій голос

Я бачу твою посмішку

Я принесу твій дух до мене на час

І так все йде

Роки вони летять

Ось так ми прощаємося