Gib Mir Zeit - Two Sides

Gib mir einfach noch ein bisschen Zeit

Bitte Hommies gib mir Zeit

Einfach noch ein bisschen Zeit

Vers I:

Es ist schon ein bisschen merkwürdig wie die Langeweile kickt

Früher war alles zugeklebt mit Bildern in den Stories überall auf Instagram und

Snapchat

Heute habe ich das Gefühl das alles und jeder weg ist

Ja ich fühle euch gerade Führerschein gemacht aber kannst nicht raus weil du

eingepfercht bist unter diesem Dach

Jugendliche einsam und Eltern weinen in der Nacht

Cool wir sind nicht krank aber wann hast du das letzte mal gelacht?

Geh mach dein Studium bestimmt toll die Leute durch ´nen Bildschirm zu seh´n

Genau wie in der Schule man will nur noch um Erlösung flehen

Wann hört das alles endlich wieder auf?

Du möchtest Luft schnappen und nur noch raus raus zu deiner Perle

Aber Fernbeziehung läuft nicht, weil Distanz sich anfühlt wie Entfernung von

zwei Sternen

Glaub mir ich werde alles tun um die Zeiger wieder zurückzudrehen ein normales

Leben zu führen den gesamten Nebel hier wegzuwehen

Erst muss ich meine Wunden näh´n

Hook:

Gib mir Zeit!

Gerade sammle ich Kraft um mich anzupassen

Benutze meinen Hass um mir festen Grund zu schaffen

Was ich gerade mach?

Dem Schicksal ins Gesicht lachen

Gib mir Zeit!

Ich stehe immer noch obwohl ich fallen sollte

War gefangen in einem Loch wo mir niemand helfen wollte

Meine Zukunft alles Schrott weil ich es nicht ändern konnte

Gib mir einfach bisschen Zeit

Vers II:

Jeder ist gereizt und ein falsches Wort kann das letzte Wort gewesen sein wenn

man fragt wie es einem geht?

Rhetorische Frage, was soll ich sagen?

Keine Ahnung ob meine Homies eine Last tragen

Sollte lieber warten und die Zeit ihr ding machen lassen

Sie werden hassen aber irgendwann vergeben

Wir werden lachen sind halt auf andren Wegen

Den Kontakt zu halten?

Viel zu schwer ich will nicht reden nach der Frage dummen Frage «wie geht´s?

«kommt nichts mehr

Es ist immer gleich «nicht gut, nicht schlecht»

Die Gefühle sind nicht echt

All die Mühe für so ein Dreck

Und das Übel hält dich fest

Du fragst dich wann kommt die Zeit wo das Schicksal dich in ruhe lässt?

Und hoffst darauf, dass irgendwas deinen Rücken deckt

Der am Boden liegt checkt, dass alles auf seinen Schultern wächst

Also geb´ ich meine Hand steht ihr hinter mir, steh´ ich hinter euch

Rappen ab diesem Tag aber fame, clicks und likes war noch nie meine Art

Hook:

Gib mir Zeit!

Gerade sammle ich Kraft um mich anzupassen

Benutze meinen Hass um mir festen Grund zu schaffen

Was ich gerade mach?

Dem Schicksal ins Gesicht lachen

Gib mir Zeit!

Ich stehe immer noch obwohl ich fallen sollte

War gefangen in einem Loch wo mir niemand helfen wollte

Meine Zukunft alles Schrott weil ich es nicht ändern konnte

Gib mir einfach bisschen Zeit

Vers III:

Social distancing and stay at home drei Wochen später seh´ ich diesen Post von

irgendwelchen Influencern

Schöne grüße aus Dubai Heuchelei schreiben sie groß

Es kann einfach nicht so weitergehen

Aber wer will mich denn schon versteh´n?

Ein Junge der seinen weg geht ist nicht gut für das System

So viel Zeit und ich fülle sie auf krampf, mit jeder Kleinigkeit die ich

aufbringen kann

Aber alles was ich mache bringt mich nicht voran

Das Internet hat ein Ende und die Möbel werden Sand?

One Year und ich bin ein depressiver Mann

Ich hasse Instagram aber diese Zeit zieht sich so beschissen lang

Macht kein Fun, ist nur der einzige Ort wo ich Leute sehen kann

Nenn´ mich arrogant, du musst es nicht verstehen

Hast auch nie aus meiner perspektive was gesehen

Wenn alle gehen, bin ich halt der einzige, der einzige der noch steht

Просто дай мені ще трохи часу

Будь ласка, друзі, дайте мені час

Ще трохи часу

Куплет І:

Трохи дивно, як з’являється нудьга

Раніше все було заклеєно фотографіями в Stories по всьому Instagram і

Snapchat

Сьогодні у мене таке відчуття, що все і всі пішли

Так, я відчуваю, що ви щойно отримали водійські права, але не можете вийти, тому що ви

заховався під цим дахом

Підлітки самотні, а батьки плачуть ночами

Круто, ми не хворі, але коли ти востаннє сміявся?

Іди навчайся, я впевнений, що ти побачиш людей через екран

Так само, як у школі просто хочеться благати про порятунок

Коли це все закінчиться?

Хочеться перевести подих і просто вибратися до своєї перлини

Але стосунки на відстані не працюють, тому що відстань відчувається як відстань

дві зірки

Повірте, я зроблю все, щоб повернути руки в норму

жити, щоб розвіяти тут весь туман

Спочатку я маю зашити рани

Гачок:

Дай мені час!

Зараз я набираюся сил, щоб адаптуватися

Використай мою ненависть, щоб дати мені тверду землю

Що я зараз роблю?

Сміятися долі в очі

Дай мені час!

Я все ще стою, навіть якщо я мав би впасти

Потрапив у яму, де ніхто не хотів мені допомогти

Моє майбутнє - це сміття, тому що я не міг його змінити

просто дай мені трохи часу

Куплет II:

Усі дратівливі, і невірне слово може бути останнім

ти питаєш як справи?

Питання риторичне, що сказати?

Не знаю, чи несуть мої дружки навантаження

Краще почекати і дати часу зробити своє

Вони будуть ненавидіти, але зрештою пробачать

Ми будемо сміятися, ми на різних дорогах

підтримувати зв'язок?

Дуже складно, я не хочу говорити після дурного запитання «як справи?

"більше нічого

Завжди те саме «не добре, не погано»

Почуття не справжні

Всі біди за це лайно

І зло вас міцно тримає

Ви запитуєте себе, коли настане час, коли доля залишить вас у спокої?

І сподіваючись чимось прикрити спину

Той, що лежить на землі, перевіряє, чи все росте на його плечах

Тому я простягаю руку, ти стоїш за мною, я стою за тобою

З того дня читаю реп, але слава, кліки та лайки ніколи не були моїм стилем

Гачок:

Дай мені час!

Зараз я набираюся сил, щоб адаптуватися

Використай мою ненависть, щоб дати мені тверду землю

Що я зараз роблю?

Сміятися долі в очі

Дай мені час!

Я все ще стою, навіть якщо я мав би впасти

Потрапив у яму, де ніхто не хотів мені допомогти

Моє майбутнє - це сміття, тому що я не міг його змінити

просто дай мені трохи часу

Куплет III:

Соціальне дистанціювання та перебування вдома через три тижні я бачу цю публікацію

будь-які впливові особи

Привіт із Дубая, лицемірство вони пишуть з великої літери

Просто так далі тривати не може

Але хто хоче мене зрозуміти?

Хлопець, який йде своїм шляхом, системі не підходить

Так багато часу, і я заповнюю його всіма дрібницями, які можу

може підняти

Але все, що я роблю, мені не допомагає

Інтернет закінчився, а на меблях пісок?

Один рік, і я в депресії

Я ненавиджу Instagram, але цей час триває дуже довго

Не весело, просто єдине місце, де я можу бачити людей

Назвіть мене зарозумілим, ви не повинні розуміти

Ви теж ніколи нічого не бачили з моєї точки зору

Якщо всі підуть, я єдиний, єдиний, хто все ще стоїть