Epilogue - Twilight Force

Wake up!

Wake up!

Time is of the essence!

I must entrust you with what little I know before,

before I must depart.

There may be a time where our paths cross again,

but for now, you must only listen and heed

There is… still hope.

There are a few that remain.

A few who can still bring

order to the chaos, light to dark, turn despair into glory

The elder wizards once knew of the prophecies.

The are inscribed in riddles and

serpent tongue, in the ancient forgotten tomes in the deepest of the arcane

libraries of Winterreach.

I have seen them with my own eyes!

I tried to decipher the ancient conundrums and incantations, I tried so hard!

But for every secret that was unravelled before my eyes, two more stood at my

doorstep

For what seemed like aeons I worked relentlessly.

I was at the brink of madness

many a time, and almost succumbed to the arcane forces unleashed.

One day, I finally found myself on the verge of unfolding monumental mysteries,

when, when they…

And now, the have abolished me!

The Arcane Tribunal deemed my studies…

wretched and vile!

Curse them!

Let the wrath of the Netherrealm be upon their

creaking bones!

I have not devoted my life to mundane sorcery to please cowards

and weaklings!

We must proceed with what has begun.

The wheels of fate are already spinning

and we cannot bide any longer.

We are on our own, and splendour shall follow in

our wake

So now, hearken.

Ever since the order of the Seven Flames perished,

and the Dragon Fathers forgathered in the Gharad Mountains;

they are,

albeit mighty beyond mortal comprehension, the only thing that now stands in

the way of the brooding calamity in Khrond, and the only solace to the people

of the Twilight Kingdoms.

A bleak comfort indeed

The life force in the Glades of Lithôe are already dwindling and the octarine

luster in the Forest of Destiny is waning.

I have beheld it, and I have felt it.

It will soon be upon us

The prophecies however, spoke of the crystal bearers.

Chosen heroes of

starlight born for the glory of the kingdoms.

The guardians of man,

elf and dwarf and the protectors of the realms

They shall rise when time are dire, and come bearing arcane light and the wrath

of dragons.

One hero shall arise from every kingdom, and with him,

a celestial crystal echoing his name.

They are the Twilight Force

They remain nameless throughout the grimoires and tomes, and none speak of

their whereabouts or origin.

I have searched far and wide, over mountains and

seas, through the voids of Magicka and the voices of time, and finally,

I now know.

I have seen their visions, and I have felt their presence

One is a wood elf.

A swift and cunning woodland ranger with his heart in the

trees and his spirit on the seas.

Another is the one rightful heir to the

Emerald Throne.

A gallant and mighty warrior on his path to his destiny.

A boy at mind, and a true king at heart.

The third is a venerable forest

whisperer, a mystic herbalist whit the gift of beast speech.

The fourth is a

half-elf of clandestine nature.

With an obsidian will and a silent mind,

he is the shadow death.

The fifth is an enigma indeed.

I had trouble

discerning his life force through my visions.

And I was transfixed by the power

of his spirit.

I felt surges of malicious contempt, as well as waves of cosmic

insight and primordial wisdom.

A truly intriguing being of eldritch descent

And, my friend… I, unbeknownst to me until the last full moon,

is the last crystal bearer.

That is why I now, in the eleventh hour,

come to you.

I must seek out the bearers, and the crystals must be unearthed.

And you, must in return to fulfill your oaths

The Knights of Twilight’s Might must gather and rise

Прокидайся!

Прокидайся!

Час це головне!

Я повинен довірити тобі те мало, що я знаю раніше,

перед тим, як я вирушу.

Може бути час, коли наші шляхи знову перетнуться,

але поки що ви повинні тільки слухати і прислухатися

Є… ще є надія.

Залишилося кілька.

Кілька тих, хто ще може принести

упорядкувати хаос, світло в темряву, перетворити відчай на славу

Колись старші чарівники знали про пророцтва.

Вписані в загадки і

зміїний язик, у стародавніх забутих фоліантах у найглибших тайнах

бібліотеки Winterreach.

Я бачив їх на власні очі!

Я намагався розшифрувати стародавні загадки та заклинання, я так намагався!

Але за кожну таємницю, яка була розкрита на моїх очах, на мене стояли ще дві

поріг

Здавалося, цілі цілі я працював невпинно.

Я був на межі божевілля

багато разів і майже піддався вивільненим таємничим силам.

Одного дня я нарешті опинився на межі розкриття монументальних таємниць,

коли, коли вони…

А тепер мене скасували!

Arcane Tribunal визнав мої дослідження…

жалюгідний і мерзенний!

Прокляти їх!

Нехай гнів Піснього царства на їхньому місці

скрипучі кістки!

Я присвятив своє життя світському чаклунству, щоб догодити боягузам

і слабаки!

Ми маємо продовжувати те, що почали.

Колеса долі вже крутяться

і ми не можемо більше чекати.

Ми самостійні, і пишність прийде

наш побуд

Тож послухайте.

З тих пір, як загинув орден Семи вогню,

і Батьки-Дракони, зібрані в Гарадських горах;

вони є,

хоч і є могутнім за межами смертного розуміння, єдине, що зараз стоїть

шлях зануреного лиха в Хронді і єдина втіха для людей

Сутінкових королівств.

Справді похмурий комфорт

Життєва сила в Полянах Літое вже зменшується, а октарин

блиск у Лісі долі згасає.

Я бачив це, і я відчув це.

Незабаром це станеться з нами

Проте пророцтва говорили про кришталеносців.

Вибрані герої с

зоряне світло, народжене для слави королів.

Охоронці людини,

ельфів і гномів і захисників царств

Вони піднімуться, коли час настане, і прийдуть, несучи таємниче світло та гнів

драконів.

З кожного королівства постане один герой, а з ним,

небесний кристал, що повторює його ім’я.

Вони - Сутінкова сила

Вони залишаються безіменними в гримуарах і фоліантах, і ніхто про них не говорить

їх місцезнаходження чи походження.

Я шукав повсюдно, по горах і

моря, крізь порожнечі Магіки та голоси часу, і, нарешті,

Тепер я знаю.

Я бачив їхні видіння і відчув їхню присутність

Один — лісний ельф.

Швидкий і хитрий лісовий рейнджер із серцем

дерева та його дух на морях.

Інший є єдиним законним спадкоємцем 

Смарагдовий трон.

Галантний і могутній воїн на шляху до своєї долі.

У душі хлопчик, а в серці справжній король.

Третій — шановний ліс

шепіт, містичний травник із даром звіриної мови.

Четвертим є а

напівельф таємної природи.

З обсидіановою волею і тихим розумом,

він — тінь смерті.

П’ятий — справді загадка.

У мене виникли проблеми

розпізнавати його життєву силу через мої бачення.

І я був захоплений силою

його духу.

Я відчув сплески злісного презирства, а також хвилі космічного

проникливість і споконвічна мудрість.

Справді інтригуюча істота дикого походження

І, друже мій, я, не знаючи, до останнього повного місяця,

є останнім носій кристала.

Ось чому я зараз, об одинадцятій годині,

прийти до вас.

Я мушу шукати носіїв, а кристали мусити розкопатися.

А ви, у свою чергу, повинні виконати свої клятви

Лицарі Сутінкової могутності повинні зібратися і піднятися