As Ghosts Are Given to Me - Twelve Tribes

Psychotic whispering take me i’m yours once of a madman’s last

Dance in her scent in the smell of neurotic ghouls she’s panting to

The gods that kill her tossing turning my my so calm though the sky

Is falling living in the morning’s dawn while dying when the

Evening’s gone and drool apologies as we fuck goodbye i apologize

Under plummeting skies such insecurity is pleasing to me while

Dying and wishing this away stomach’s pulled tighter lay strangled

In this skin of ours unlock the killer unto beautiful pain beauty in

Pains simplicity give into me giving to me these fifteen secrets kept

Beneath your fingertips and pleasure and flight deep bleeding yet

Willing to dress my blood in a demon’s soft verse my lips filtering

Her fears such a sweet hallucinogen* i shut my eyes and your

Somehow closer to me the sky is falling but i’m still here she

Couldn’t speak let alone breathe have you ever.

oh but at the

Same time who showed you this eidolon this blaspheme of an

Arcane ego i know you i am swallowing your pain i have licked your

Sweat and i am living again one last thing the beginning of a

Delusion grows thicker and more hateful and the further it goes it

Becomes harder then pounding and the pain it shows beneath the

Burns and the bruises and even below the passion and the

Heartbeats they crash louder and it echoes into the oceans of

Insides carved helpless and hollow and it came to her in a dream

And she’s hit by the sky as ghosts are given to me

Психотичний шепіт візьми мене, я твій один раз із останнього божевільного

Танцюйте в її запаху на запаху невротичних упирів, від яких вона дихає

Боги, які вбивають її, кидаючи, перевертають моє моє так спокійно хоч небо

Падає, живе на ранковому світанку, а вмирає, коли

Вечір пройшов, і вибачте, коли ми прощаємося, я прошу вибачення

Під різким падінням неба така невпевненість доки ме приємна

Помираючи і бажаючи, щоб живіт сильніше затягнувся, лежав задушений

У цій нашій шкірі відкрийте вбивцю до прекрасної краси болю

Простота болю віддає мені, віддаючи мені ці п’ятнадцять збережених секретів

Під кінчиками ваших пальців і насолода і політ глибока кровотеча ще

Бажання одягнути мою кров у м’який вірш демона, фільтруючи мої губи

Її страхи такий солодкий галюциноген*, що я заплющив очі й твої

Якось ближче до мене небо падає, але я все ще тут, вона

Не міг говорити, не кажучи вже про дихати.

о, але в

Той самий раз, хто показав вам цьому ейдолону це богохульство

Таємне его я знаю тебе, я ковтаю твій біль, я лизав твій

Піт і я живу знову, остання річ, початок а

Омана стає все густішою і ненависнішою, і чим далі вона заходить

Стає сильніше, ніж стукіт і біль, який проявляється під ним

Опіки і синці і навіть нижче пристрасті і

Серцебиття вони розбиваються голосніше, і це відлунює в океанах

Всередині вирізані безпорадні й порожнисті, і це прийшло до її у соні

І її вдарило небо, як привиди даруються мені