Human Being - Twelfth Night

Tremulous and quivering such victims as there are

Contend with emotions under skin

Without wearing water wings

The strike against the stream

Hopelessly believing they might swim

Here they all come rushing down again

Here they all come rushing down again

Time has hardly swallowed up the evidence

How is it they say they did not know

That history grows up like a weed

Doctrine pinned upon it

Bars across the window destroy human being

Static mind solidifies

Can no longer flow

Up against it’s borders and unable to pay much

Attention to human being…

When in doubt you turn to find a scapegoat on the wall

Gaze into the mirror begging pardon

If everytime we tell a lie a little fairy dies

They must be building death-camps in the garden

Pacing back and forwards

Conscience in a box

Barred in from the sunlight getting pale

And losing every sense of human being…

The forces of oppression

Forge links around the earth

Ordering our faces to the floor

The wilful non-involvement

By hirelings of the crimes

Is futile and inhuman as before

The sum of our best efforts

Shouldn’t lead us back to here

On the road to murder where we can no longer

Admit to any

Human needing human feeling

Human living human loving

Human fragile human being…

THIS CITY (Geoff Mann)

The abstracted shapes of the people’s thoughts

Different shops and pubs

All the cheap facades

It is all this city it is all this city

Wind shaken trees

Half crumbling parks

The enquiring eyes

Fingers parting lace

It is all this city it is all this city

Long straggling queues

Of the our of work

A baby sucking sweets

Dribbling down his quilt

It is all this city it is all this city

All this city

FACT AND FICTION (Geoff Mann)

TV is switched on

The screen reveal a spokesperson

Adverts politics editing the real

Cheap words money talks

Naming itself to be the key

To utopia cornucopia

To a better world you go buy and buy

And if you listen carefully

You can hear the bacon fly

Don’t make me laugh!

History shows that policy demands weapons

Selfish desires simply lead to pain

The chit-chat continues

A big pretence that divides

Into power blocks

Where the orthodox

Have a propaganda war to fight

And if you’re looking closely

You can see that black is white

Don’t make me laugh!

If the «unthinkable» should happen

And you hear the sirens call

Well you can always find some shelter

Behind a door against the wall

Don’t make me laugh!

CREEPSHOW (Geoff Mann)

Welcome

Welcome

First today to see the creepshow

Come see the exhibits

But do not touch

They cannot bear touch

Here in the freak show

Please do not hang back

It’s hard enough to show people around

The creep show

The creep show

First here on the rack strapped a child’s virgin mind

We see the careful whitecoats

Affix their machines veins

To the pulsing neck side

Checking dials they monitor reaction

She must love her daddy’s banker

She must love her daddy’s banker

For her part in the creepshow

The creepshow

Amanda so sad

Amanda

But let’s brush over sadness

Give her the pills

And diagnose madness

Give her give her give her…

Amanda

Amandahahahahaha

Anymore for any more?

Cyril has-or-might-have-been

Must fill his lust

They let him bayonet robots

As his morning constitutional

To sate his rage

Unless he feels his age

We can’t have that

Sometimes he’ll watch a war-film

On the moron machine in the corner of his cell

Lost in time

Lost in mind

Cyril writhes like smoke

His bigot’s eyes are slashed skin

Their expression none the nicer

For being blank

Amanda still mad

Amanda

Still sad…

And so ladies and gentlemen we come to the nerve centre of the whole

Affair, as you will see it is a mirror.

To some it is the mirror of

Dreams, where every passion, desire and action flit through the still

Spaces behind its surface, tantalising yet distant.

Of these many

Stand before it until death.

To others, it is distorting, everything

In it being warped and buckled by fear, yet perceived as reality

These will cringe before it, wimpering and immobile, though a few

Batter their skulls against the dull sheen, attempting to smash the

Horrors they believe to be in the glass or at least attain oblivion

Whichever comes first.

Some see just a mirror, whilst some see what

At first appears to be their own image which, however, moves _them_

Saying, «Come On, Wake UP!

Who’s running this show anyway?»

NOW

It’s up to you

Use your free will

You dec

Ide

Yes

You you you decide

Whether or not you will return

For if you come again

You’d better bring your ball and chain

Unguided embittered attraction of

The creep show

The creep show

The creep show

Тремтливі й тремтливі такі жертви, які є

Боріться з емоціями під шкірою

Без водяних крил

Удар проти потоку

Безнадійно вірячи, що вони можуть плавати

Ось вони знову всі кидаються вниз

Ось вони знову всі кидаються вниз

Час ледве поглинув докази

Як це кажуть, що не знали

Ця історія росте як бур’ян

Доктрина спирається на це

Решітки через вікно знищують людину

Статичний розум зміцнює

Більше не може протікати

За кордоном і не в змозі заплатити багато

Увага до людини…

Коли ви сумніваєтеся, ви шукаєте цапа відпущення на стіні

Подивіться в дзеркало, благаючи пробачення

Якщо кожен раз, коли ми говоримо неправду, маленька фея помирає

Вони, мабуть, будують табори смерті в саду

Ходіння вперед і назад

Совість у коробці

Заборонений від сонячного світла, який блідне

І втратити всяке почуття людської істоти…

Сили гноблення

Кувати зв’язки навколо землі

Упорядковуємо обличчя до підлоги

Умисне непричетність

Наймами злочинів

Марний і нелюдський, як і раніше

Сума наших зусиль

Не варто повертати нас сюди

На шляху до вбивства, де ми більше не можемо

Визнати будь-яку

Людині потрібні людські почуття

Людина живе, любить людину

Людська тендітна людина…

ЦЕ МІСТО (Джефф Манн)

Абстраговані форми думок людей

Різні магазини та паби

Всі дешеві фасади

Це все це місто це все це місто

Потрясені вітром дерева

Наполовину розвалені парки

Допитливі очі

Мереживо, що розділяє пальці

Це все це місто це все це місто

Довгі розрізнені черги

Нашої роботи

Дитина, яка смокче солодощі

Спускає його ковдру

Це все це місто це все це місто

Все це місто

ФАКТИ ТА ФІКТИКА (Джефф Манн)

Телевізор увімкнено

На екрані з’являється речник

Реклама політика редагування реального

Дешеві слова про гроші говорять

Назвати себе, щоб бути ключом

До утопії ріг достатку

У кращий світ ви йдете купуйте та купуйте

І якщо ви уважно слухаєте

Чути, як летить бекон

Не смішіть мене!

Історія показує, що політика вимагає зброї

Егоїстичні бажання просто призводять до болю

Спілкування триває

Великий притвор, що розділяє

У силові блоки

Де православні

Ведіть пропагандистську війну

І якщо ви уважно придивитесь

Ви можете бачити, що чорне — це біле

Не смішіть мене!

Якщо трапиться «немислиме».

І ти чуєш, як гудуть сирени

Ну ви завжди можете знайти якийсь притулок

За дверима біля стіни

Не смішіть мене!

КРИП-ШОУ (Джефф Манн)

Ласкаво просимо

Ласкаво просимо

Перший сьогодні, хто подивиться крип-шоу

Приходьте подивитись на експонати

Але не торкайтеся

Вони не виносять дотиків

Тут у шоу виродків

Будь ласка, не зволікайте

Досить важко показати людям навколо

Повзуче шоу

Повзуче шоу

Спершу тут, на стійці, прив’язаний незайманий розум дитини

Ми бачимо обережні білі халати

Приклеюють свої машини вени

До пульсуючого боку шиї

Перевіряючи циферблати, вони стежать за реакцією

Вона, мабуть, любить банкіра свого тата

Вона, мабуть, любить банкіра свого тата

За її участь у крип-шоу

Криз-шоу

Аманда така сумна

Аманда

Але давайте почистимо смуток

Дайте їй таблетки

І діагностувати божевілля

Дай їй дай їй дай їй...

Аманда

Амандахахахаха

Ще для чогось?

Кирило мав чи міг бути

Він повинен заповнити його хіть

Дали йому багнетних роботів

Як його ранок конституційний

Щоб втамувати свою лють

Якщо він не відчуває свого віку

Ми не можемо цього мати

Іноді він дивиться військовий фільм

На дуровій машині в кутку його камери

Загублений у часі

Загублений у розумі

Кирило корчиться, як дим

Очі його фанатів — порізана шкіра

Їх вираз нічим не приємніше

За те, що порожній

Аманда все ще божевільна

Аманда

Все ще сумно…

І так пані та панове ми підходимо до нервового центру цілого

Справа, як ви побачите це дзеркало.

Для декого це дзеркало

Мрії, де кожна пристрасть, бажання і дія пролітають крізь нерухомість

Простір за його поверхнею, спокусливий, але далекий.

З ціх багато

Стояти перед ним до смерті.

Для інших це спотворює, усе

У воно викривленому та скривленому страхом, але сприймається як дійсність

Вони зморщуються перед ним, мляві й нерухомі, хоча й небагато

Бите їм черепи об тьмяний блиск, намагаючись розбити їх

Жахи, які, на їхню думку, лежать у склі або, принаймні, забуваються

Те, що прийде раніше.

Хтось бачить лише дзеркало, а хтось що

Спочатку здається їх власним зображенням, яке, однак, рухає _ними_

Сказавши: «Давай, прокидайся!

Хто взагалі веде це шоу?»

ЗАРАЗ

Тобі вирішувати

Використовуйте свою свободу волі

Ви дек

Іде

Так

Ви самі вирішуєте

Повернешся чи ні

Якщо ви прийдете знову

Вам краще взяти з собою м’яч і ланцюг

Некерований озлоблений потяг

Повзуче шоу

Повзуче шоу

Повзуче шоу