Hyggeligt, hyggeligt - Tv-2

Hyggeligt, hyggeligt, hej — længe siden, i grunden

Sjovt at se dig igen

Jeg troede forlængst du var død af pligt og kedsomhed

Men nu du er her, kunne du så ikke lige tage

Og rive mig ud af mit vanvid

Jeg plages af umådelig lyst til bare at skråle med

Hvor har du været, hvad har du lavet

Hvem har falmet rødmen på din kind

Hvem har tørretumblet glæden ud af dine øjne?

Mig personligt?

Jo tak, fint — jeg har gang i

Et helt nyt koncept, en slags liv du ved

En kølig drink i skyggen af fortidens løgne

Og hvem siger, det er sådan et liv skal være

Hurtigt levet, hurtigt glemt

Et tumpet smil — og så ikke forlange mere

Og hvem siger, det er sådan det må bli'

Det er måden, det er tænkt

Et lykkeligt gys — og så er den film forbi?

Nå men, så farvel da, du må løbe

Skriv, ring, email, fax mig din fremtid

Måske kunne vi mødes incognito og lade os hylde

Bare kig ind, jeg bor lige derhenne om hjørnet

I det sandslot havet har udset sig

Jeg venter tålmodigt på bølgernes grådige skylle

Og hvem siger, det er sådan et liv skal være

Hurtigt levet, hurtigt glemt

Et venligt smil — og så ikke forlange mere

Og hvem siger, det er sådan det må bli'

Det er måden det er tænkt

Et lykkeligt gys — og så er den film forbi?

Затишно, затишно, привіт — давно, в принципі

Приємно бачити вас знову

Я давно думав, що ти помер від обов'язку та нудьги

Але тепер, коли ти тут, ти не міг просто піти

І вирви мене з божевілля

Мене мучить величезне бажання просто пограти

Де ти був, що робив

Хто згас рум'янець на твоїй щоці

Хто радість з очей стер?

Я особисто?

Так, дякую, добре — я на цьому

Зовсім нова концепція, знайомий вам спосіб життя

Прохолодний напій у тіні брехні минулого

І хто сказав, що таким має бути життя

Швидко живеться, швидко забувається

Німа усмішка — і потім не проси більше

І хто каже, що так має бути?

Так воно і повинно бути

Щасливе хвилювання — а потім цей фільм закінчився?

Ну, тоді до побачення, тобі треба бігти

Пишіть, дзвоніть, надсилайте електронною поштою, факсом своє майбутнє

Можливо, ми могли б зустрітися інкогніто і віддати належне

Просто зайдіть, я живу прямо за рогом

У цьому пісочному замку зайшло море

Терпляче чекаю жадібного намиву хвиль

І хто сказав, що таким має бути життя

Швидко живеться, швидко забувається

Привітна посмішка — і тоді більше нічого не просити

І хто каже, що так має бути?

Так воно і повинно бути

Щасливе хвилювання — а потім цей фільм закінчився?