Feeling Oblivion - Turin Brakes

Cubscouts arescreaming,

Needing icescreaming &all the pleasures of June

I m in a parked car.

Flowers seem friendly &people in hall ways feel walls.

Now it is night time maybe we re cruising avoiding the anti-cruise.

Oh I don t really know where we are.

If things get real promise to take me somewhere else,

By the time fear takes me over will we still be rolling &feeling oblivion.

Once in a while the lie in the laughter can burn through a holein my ears,

Like a man with glasses catching a sunbeam and burning the skinof a kid.

Hypereal fragments disturbing the stagnants of almighty fear.

Well I ll just go under the water.

If things get real promise to take me somewhere else,

By the time fear takes me over will we still be rolling &feeling oblivion.

So don t leave me here on my own.

So don t leave me here on my own.

If things get real promise to take me somewhere else,

By the time fear takes me over will we still be rolling &feeling oblivion

Кубскаути кричать,

Потрібні льодовики й усі принади червня

Я в припаркованому автомобілі.

Квіти здаються привітними, а люди в залі відчувають стіни.

Зараз настала нічна пора, можливо, ми їдемо в круїз, уникаючи антикруїзу.

О, я насправді не знаю, де ми є.

Якщо щось дійсно обіцяє перевести мене кудись ще,

Поки страх опанує мене, ми все ще будемо крутитися й відчувати забуття.

Час від часу брехня в сміху може пропектися крізь дірку в моїх вухах,

Як чоловік в окулярах, який ловить сонячний промінь і обпалює шкіру дитини.

Гіпереальні фрагменти, що тривожать застійні всемогутнього страху.

Ну, я просто піду під воду.

Якщо щось дійсно обіцяє перевести мене кудись ще,

Поки страх опанує мене, ми все ще будемо крутитися й відчувати забуття.

Тож не лишайте  мене тут одного самого.

Тож не лишайте  мене тут одного самого.

Якщо щось дійсно обіцяє перевести мене кудись ще,

Поки страх опанує мене, ми все ще будемо крутитися й відчувати забуття