Не надо -

Прежде, чем мне

Скажешь «прощай»,

Чтобы расстаться потом,

К морю приди и у волны

Тихо спроси об одном:

Нужно ли нам, всё позабыв,

Стать вдруг чужими на завтра?

Море, вздохнув, скажет тебе:

«Не надо, не надо, не надо…»

Прежде, чем все

Письма порвёшь,

Чтобы забыть о былом,

В небо взгляни, чтобы у звёзд

Тихо спросить об одном:

Нужно ли нам, всё позабыв,

Стать вдруг чужими назавтра?

Звёзды, грустя, скажут тебе:

«Не надо, не надо, не надо…»

«Не надо, не надо, не надо…»

Прежде, чем мне скажешь в ответ

«Нет» или только «прости»,

Не торопись и об одном

Гордое сердце спроси:

Нужно ли нам, всё позабыв,

Стать вдруг чужими на завтра?

Сердце в ответ скажет тебе:

«Не надо, не надо, не надо…»

«Не надо, не надо, не надо…»

«Не надо, не надо, не надо…»

Перш ніж мені

Скажеш «прощавай»,

Щоб розлучитися потім,

До моря прийди і у хвилі

Тихо запитай про одного:

Чи потрібно нам, все забувши,

Стати раптом чужими на завтра?

Море, зітхнувши, скаже тобі:

«Не треба, не треба, не треба…»

Перш ніж усі

Листи порвеш,

Щоб забути про колишнє,

У небо поглянь, щоб у зірок

Тихо запитати про одного:

Чи потрібно нам, все забувши,

Стати раптом чужими на завтра?

Зірки, сумуючи, скажуть тобі:

«Не треба, не треба, не треба…»

«Не треба, не треба, не треба…»

Перш, ніж мені скажеш у відповідь

«Ні» або тільки «вибач»,

Не квапся і об одному

Горде серце запитай:

Чи потрібно нам, все забувши,

Стати раптом чужими на завтра?

Серце у відповідь скаже тобі:

«Не треба, не треба, не треба…»

«Не треба, не треба, не треба…»

«Не треба, не треба, не треба…»