Antisocial - Trust

Tu bosses toute ta vie pour payer ta pierre tombale

Tu masques ton visage en lisant ton journal

Tu marches tel un robot dans les couloirs du métro

Les gens ne te touchent pas, il faut faire le premier pas

Tu voudrais dialoguer sans renvoyer la balle

Impossible d’avancer sans ton gilet pare-balles

Tu voudrais donner des yeux à la justice

Impossible de violer cette femme pleine de vices

Antisocial, tu perds ton sang-froid

Repense à toutes ces années de service

Antisocial, bientôt les années de sévices

Enfin, le temps perdu qu’on ne rattrape plus

Ecraser les gens est devenu ton passe-temps

En les éclaboussant, tu deviens gênant

Dans ton désespoir, il reste un peu d’espoir

Celui de voir les gens sans fard et moins bâtards

Mais cesse de faire le point, serre plutôt les poings

Bouge de ta retraite, ta conduite est trop parfaite

Relève la gueule, je suis là, t’es pas seul

Ceux qui hier t’enviaient, aujourd’hui te jugeraient

Antisocial, antisocial, antisocial, antisocial…

Ви працюєте все життя, щоб заплатити за свій надгробний пам’ятник

Ви ховаєте своє обличчя, читаючи газету

Ти ходиш, як робот, коридорами метро

Люди тебе не чіпають, ти маєш зробити перший крок

Ви б хотіли вести діалог без передачі м’яча

Неможливо рухатися вперед без бронежилета

Ви б віддали очі на справедливість

Цю повну пороків жінку неможливо згвалтувати

Асоціальний, ти втрачаєш холоднокровність

Згадайте всі ці роки служби

Асоціальний, незабаром роки знущань

Нарешті втрачений час, який ми вже не надолужуємо

Розбивати людей стало вашим хобі

Розбризкуючи їх, вам стає ніяково

У вашому розпачі ще є трохи надії

Бачити людей без прикрас і менше виродків

Але перестаньте підводити підсумки, стисніть кулаки

Виходьте з пенсії, ваше водіння занадто ідеальне

Закатайся, я тут, ти не один

Ті, хто вчора вам заздрив, сьогодні засудять вас

Асоціальний, асоціальний, асоціальний, асоціальний…