GULLIVERS - True Skill, Drimer

A 13 anni compiuti, niente sogni sopra al mio diario

Anziche penne ed appunti, portavo pene nello zaino

Emarginato da tutti, poi l’hip hop m’ha chiamato

Mi sentivo come se avessi appena perso il portafoglio e poi trovato un diamante

in un prato

Ricordo i pomeriggi al parco, quando ci sembrava normale e strano

Restare in piedi giornate intere, a fare freesta coi sogni in mano

«il primo che arriva là in alto si porta su l’altro!»

certo, dicevamo

Adesso ridiamo soltanto per l’alcol e penso sia un vero peccato

Sto già a un quarto della mia vita e non ho ancora concluso niente guardando i

fatti, come se stessi guardando i fatti, vivrò da solo con 100 gatti

Faro l’università a meno che io non diventi famoso in due anni

E non sto sugli allori, non è tutto rose e fiori come il mondo di Patty

Per ora non vedo traguardi, e grandi contratti neanche

Di certo non prendi contatti, col culo sopra a quelle panche

I miei genitori mi danno fiducia e io solo disgrazie

Ma intanto più cresco più mi rendo conto che il mondo è piccolo in fondo,

e io anche

Rit: E lo sapevo già da tempo fa

Che per brillare dove vengo io avrei dovuto lottare

Non mi lamento nè rimango qua, non mi spaventerà

So che mi tocca scegliere

Se pensi in piccolo fra, il mondo attorno si farà piccolo anche più di te

Io l’ho sempre fatto in grande, ingombrante fra voi, Gulliver

E con i piedi tra i lacci e non comodi, occhi al cielo tra i tanti che sgomiti

Potevo specchiarmi nei pavimenti puliti, ma ho pisciato sopra i palazzi dei

nobili.

Questa la capisci dopo, perchè faccio dischi, io non gioco

Vorrei cancellare i miei errori di un tempo, rimettendo il passato a fuoco

Carta, penna e l’ho fatto di nuovo, quando ho scritto «Volo» stavo a terra,

ma pensandoci solo partendo da terra puoi prendere il volo.

Siamo pedoni fra

gli scacchi, o corriamo per essere grandi, o rimaniamo a difendere il poco che

abbiamo e il resto lasciamo che lo facciano gli altri.

Ma il mio re non è morto,

nessuno ne prendera il posto, siederò io sul trono quando troverò la corona e

mi leverò gli stracci di dosso.

Se sarò un esempio di qualche tipo non sia con

un video in tv, ma perchè avrò dimostrato ad ogni individuo che è sempre

possibile un gradino in più;

che poi una volta mi han detto: «Sii d’esempio

prima per te stesso!»…E quando le chiudo, strofe del genere, cazzo se sono

contento, stammi dietro!

Rit: E lo sapevo già da tempo fa

Che per brillare dove vengo io avrei dovuto lottare

Non mi lamento nè rimango qua, non mi spaventerà

So che mi tocca scegliere

Camomilla al mattino e caffè nella notte abitudini storte come le canzoni che

scrivo

Compongo al pc, è un pianoforte, sono Don Chisciotte e m’illudo che il mondo

sia figo

Ma è una matita ciò che impugno

Mi chiedi anche perchè mi infurio?

Cioè, metti da parte i sogni per lo studio?

Io c’ho da parte i soldi per lo studio

E per ogni volta che vengo additato e non sto allo scoperto, una donna col velo

Che sto a una fermata da solo e che penso dovrebbe conoscermi il mare di gente

vedo;

Mi chiedo se dovessi farcela, con soldi e fama cosa cambierebbe davvero

Che i follower sono farfalle che vivono e muoiono appena mi siedo

Ma poi mi ricordo che farcela in fondo vuol dire ben altro, e poi sorrido appena

Dormire sereno la sera, per tutte le volte che ho messo e poi tolto la cera

E' non temere che finito il pezzo ritornerò in schiera, anonimo in mezzo alla

scena

Chi mi conosce lo sa che ci credo e gli pagherò più di una cena

Si glielo prometto.

Mio padre mi dice «non farlo!»

e dà il buon esempio

Non guardo la tv, che non ho tempo.

Tu pensa un po' quanto ne stai perdendo

Non scrivere un testo se non hai mai letto e vuoi fare un bestseller ambito;

Il mio mondo è un albergo due stelle, e mi sono arricchito, ed è stando con gli

ultimi che l’ho capito.

Ascoltami

У 13 років жодних снів над моїм щоденником

Замість ручок і нотаток я носив у рюкзаку пеніси

Маргіналізований усіма, потім хіп-хоп покликав мене

Я відчував, ніби щойно загубив гаманець, а потім знайшов діамант

в полі

Я пам’ятаю післяобідній час у парку, коли це здавалося нормальним і дивним

Стоячи цілими днями, вільні слова з мріями в руках

«Хто перший підніметься, той підніметься!»

звичайно, ми сказали

Зараз ми тільки сміємося з алкоголю, і я вважаю, що це справжня ганьба

Я вже пройшов чверть мого життя, і я ще нічого не досяг, дивлячись на я

факти, ніби я дивлюсь на факти, я буду жити один із 100 котами

Я піду в університет, якщо не стану знаменитим за два роки

І я не зупиняюся на лаврах, не все так райдужно, як у світі Петті

Поки що я не бачу ні цілей, ні великих контрактів

Ви, звичайно, не вступаєте в контакт, коли ваша дупа лежить на тих лавах

Мої батьки довіряють мені, а в мене тільки нещастя

Але тим часом чим більше я зростаю, тим більше розумію, що світ маленький,

і я також

Ріт: І я вже давно це знав

Щоб сяяти там, звідки я родом, мені довелося б боротися

Я не буду скаржитися чи залишатися тут, мене це не лякає

Я знаю, що я маю вибрати

Якщо ви думаєте мало, світ навколо вас стане ще меншим за вас

Я завжди робив це великим, громіздким серед вас, Гуллівере

І з ступнями між шнурками та незручно, очі закочувалися серед численних ліктів

Я бачив себе на чистій підлозі, але я мочився на палаци богів

дворян.

Ви це зрозумієте пізніше, тому що я записую записи, я не граю

Я хотів би стерти свої минулі помилки, повернувши минуле в центр уваги

Папір, ручка і я зробили це знову, коли я написав "Політ", я був на землі,

але якщо ви тільки думаєте про це, починаючи з землі, ви можете здійснити політ.

Ми пішоходи брат

шахи, ми або біжимо, щоб бути великими, або залишаємось захищати дрібницю

ми маємо, а решту залишаємо іншим.

Але мій король не вмер,

ніхто не займе його місце, я сяду на трон, коли знайду корону e

Я зніму лахміття.

Якщо я приклад якийсь, нехай це не буде з

відео по телебаченню, але тому що я продемонструю кожній людині, що це завжди

можливий додатковий крок;

який тоді якось сказав мені: «Будь прикладом

спершу для себе!»...А коли їх закриваю, такі вірші, нахрен вони 

щасливий, залишайся позаду мене!

Ріт: І я вже давно це знав

Щоб сяяти там, звідки я родом, мені довелося б боротися

Я не буду скаржитися чи залишатися тут, мене це не лякає

Я знаю, що я маю вибрати

Чай з ромашки вранці і кава ввечері. Криві звички, як пісні, які

я пишу

Я пишу на комп’ютері, це піаніно, я Дон Кіхот і обманюю себе, що світ

це круто

Але це олівець, який я тримаю

Ви також запитуєте мене, чому я злюся?

Тобто ви відкладаєте свої мрії для навчання?

У мене є гроші на навчання

І кожен раз, коли мене виділяють, і я не виходжу на відкритому повітрі, жінка з вуаллю

Що я на зупинці один і думаю, море людей має знати мене

Я бачу;

Мені цікаво, якби я зміг це зробити, маючи гроші та славу, що б насправді змінилося

Що послідовники – це метелики, які живуть і вмирають, щойно я сідаю

Але потім я згадую, що зробити це все-таки означає щось інше, і тоді я просто посміхаюся

Спати спокійно ввечері, за всі рази, коли я наносив і зняв віск

І не бійтеся, що коли твір буде закінчено, я повернуся до лінії, анонімний посеред натовпу

сцена

Кожен, хто мене знає, знає, що я в це вірю і заплачу за це більше, ніж за вечерю

Так, я обіцяю.

Батько мені каже "не роби цього!"

і подає гарний приклад

Я не дивлюся телевізор, у мене немає часу.

Ви думаєте про те, скільки ви втрачаєте

Не пишіть текст, якщо ви ніколи не читали і хочете зробити бажаний бестселер;

Мій світ — це двозірковий готель, і я розбагатів, і це завдяки тому, що зупинився в

востаннє я це зрозумів.

послухай мене