May 24 - Trophy Eyes

In a small town,

Where the old screen door on the corner store,

Always smelt like grease.

We were fucking around and wasting days,

In the middle of the street.

There lied my innocence,

It was take from me,

The day the needle met your arm.

You swore to me,

I would never see you die,

Saving my meals,

To make sure that you eat at night.

I’ll wait for you to call and say,

Things were just as fucked as I remember,

But it wasn’t up to us to change.

If someone could have listened,

Maybe we’d have crossed their minds,

And I could un-see everything and feel responsible for,

My own life.

No you checked out,

Told yourself it’s not your fault.

Running from the ghost of the days,

That you left us with.

And Lately,

I guess that’s fine,

no one we knew took their lives,

Revenge is fucking tasteless.

But an eye will always cost an eye.

I’m taking responsibility,

For everything I did,

'Cause no one made me do that shit.

The hard part is coming to terms,

With everything I’ve seen,

And that ain’t easy.

I’ll wait for you to call and say,

Things were just as fucked as I remember,

But it wasn’t up to us to change.

If someone could have listened,

Maybe we’d have crossed their minds,

And I could un-see everything and feel responsible for,

My own life.

The hard part is coming to terms,

With everything I’ve seen,

And that ain’t easy.

And I guess that’s fine,

Nobody took their lives,

Revenge is tasteless,

But an eye will always cost an eye.

I still feel so fucking lost,

When I hear Blink on the radio.

So fucking lost,

So lost.

I still feel so fucking lost,

When I hear blink on the radio.

So fucking lost, So lost.

The hard part is coming to terms,

With everything I’ve seen,

And that ain’t easy

У невеликому містечку,

Там, де стара сітка в магазині,

Завжди пахло жиром.

Ми трахалися і витрачали дні,

Посеред вулиці.

Там брехала моя невинність,

Це було відібрано від мене,

День, коли голка зустріла твою руку.

Ти поклявся мені,

Я ніколи не побачу, як ти помреш,

Зберігаючи мої страви,

Щоб переконатися, що ви їсте вночі.

Я чекатиму, поки ти зателефонуєш і скажеш:

Наскільки я пам’ятаю, все було так само трахано,

Але змінюватись не було нам.

Якби хтось міг послухати,

Можливо, ми б прийшли їм на думку,

І я могла б не бачити все і відчувати відповідальність за,

Моє власне життя.

Ні, ви виписалися,

Сказав собі, що це не твоя вина.

Тікаючи від примари днів,

з яким ви залишили нас.

А останнім часом,

Гадаю, це добре,

ніхто з наших знайомих не забрав життя,

Помста — це страшенно несмачно.

Але око завжди коштуватиме око.

Я беру на себе відповідальність,

За все, що я робив,

Тому що ніхто не змушував мене робити це лайно.

Найважче змиритися,

З усім, що я бачив,

І це нелегко.

Я чекатиму, поки ти зателефонуєш і скажеш:

Наскільки я пам’ятаю, все було так само трахано,

Але змінюватись не було нам.

Якби хтось міг послухати,

Можливо, ми б прийшли їм на думку,

І я могла б не бачити все і відчувати відповідальність за,

Моє власне життя.

Найважче змиритися,

З усім, що я бачив,

І це нелегко.

І я вважаю, що це добре,

Ніхто не забрав їх життя,

Помста несмачна,

Але око завжди коштуватиме око.

Я досі відчуваю себе такою втраченою,

Коли я чую по радіо Blink.

Так загублено,

Так загублено.

Я досі відчуваю себе такою втраченою,

Коли я чую блимання по радіо.

Так втрачений, Так втрачений.

Найважче змиритися,

З усім, що я бачив,

І це нелегко