Голубка - Троица

Под моим окном

голубка

Укрывалась от дождя,

Встрепенувшись,

посмотрела

Взглядом робким на меня.

Что-то сердце

дрогнуло,

О любимой вспомнил

О голубке ласковой

С взглядом ястреба.

Ты уходишь легко,

Но, вернувшись

домой,

Говоришь — тебе

Холодно одной.

Я, конечно, пойму

Всю невинность

твою,

Ведь нужна ты мне

Только одному.

Ты сама по себе,

Словно кошка в ночи,

Так любви настоящей

Не найти.

Твой придуманный

мир

Над тобою сильней,

Иногда голубь

Ястреба страшней.

Уронил я тело в кресло,

Закурил задумчиво.

Одному мне дома

тесно

И тоска замучила.

Эх, голубка, помоги

Душу мне развесели,

Чтоб о милой не грустил,

Чтоб её простил.

Ты уходишь легко,

Но, вернувшись

домой,

Говоришь — тебе

Холодно одной.

Я, конечно, пойму

Всю невинность

твою,

Ведь нужна ты мне

Только одному.

Ты сама по себе,

Словно кошка в ночи,

Так любви настоящей

Не найти.

Твой придуманный

мир

Над тобою сильней,

Иногда голубь

Ястреба страшней.

Ты уходишь легко,

Но, вернувшись

домой,

Говоришь — тебе

Холодно одной.

Я, конечно, пойму

Всю невинность

твою,

Ведь нужна ты мне

Только одному.

Ты уходишь легко,

Но, вернувшись

домой,

Говоришь — тебе

Холодно одной.

Я, конечно, пойму

Всю невинность

твою,

Ведь нужна ты мне

Только одному.

Ты сама по себе,

Словно кошка в ночи,

Так любви настоящей

Не найти.

Твой придуманный

мир

Над тобою сильней,

Иногда голубь

Ястреба страшней.

Твой придуманный

мир

Над тобою сильней,

Иногда голубь

Ястреба страшней.

Під моїм вікном

голубка

Вкривалася від дощу,

Стрепенувшись,

подивилася

Поглядом боязким на мене.

Щось серце

здригнулося,

Про улюблену згадав

Про голубку ласкавого

З поглядом яструба.

Ти йдеш легко,

Але, повернувшись

додому,

Говориш — тобі

Холодно однієї.

Я, звичайно, зрозумію

Усю невинність

твою,

Адже потрібна ти мені

Лише одному.

Ти сама по собі,

Немов кішка вночі,

Так кохання справжнього

Не знайти.

Твій вигаданий

мир

Над тобою сильніший,

Іноді голуб

Яструба страшніша.

Впустив я тіло в крісло,

Закурив задумливо.

Одному мені вдома

тісно

І туга замучила.

Ех, голубко, допоможи

Душу мені розвеселі,

Щоб про милу не сумував,

Щоб її пробачив.

Ти йдеш легко,

Але, повернувшись

додому,

Говориш — тобі

Холодно однієї.

Я, звичайно, зрозумію

Усю невинність

твою,

Адже потрібна ти мені

Лише одному.

Ти сама по собі,

Немов кішка вночі,

Так кохання справжнього

Не знайти.

Твій вигаданий

мир

Над тобою сильніший,

Іноді голуб

Яструба страшніша.

Ти йдеш легко,

Але, повернувшись

додому,

Говориш — тобі

Холодно однієї.

Я, звичайно, зрозумію

Усю невинність

твою,

Адже потрібна ти мені

Лише одному.

Ти йдеш легко,

Але, повернувшись

додому,

Говориш — тобі

Холодно однієї.

Я, звичайно, зрозумію

Усю невинність

твою,

Адже потрібна ти мені

Лише одному.

Ти сама по собі,

Немов кішка вночі,

Так кохання справжнього

Не знайти.

Твій вигаданий

мир

Над тобою сильніший,

Іноді голуб

Яструба страшніша.

Твій вигаданий

мир

Над тобою сильніший,

Іноді голуб

Яструба страшніша.