A Cold Old Worried Lady - Triumvirat

A cold old worried lady

Took my hand today

She warned of gloom, impending doom

I laughed, and I sent her on her way

Then as she closed my garden gate

She turned to me and stared

There was nothin' said, but inside my head

I felt, just a little bit scared

Alone inside my empty house

I reflected on her words

Predicting things so bad, I guess she must be mad

Still I wish, I wish I’d never heard

As shadows began to wash my room

Thought about my past

The mistakes I made, the dues I never paid

Am I a ship without a mast?

I know I wasn’t always wrong

But I wasn’t often right

'Cos when being kind means being left behind

It’s a choice, a simple choice of black or white

Everybody gets what’s coming

And it’s just what I deserve

I’d be crueler still, 'cos I’ve got the will

But I never, no I never had the nerve

I’m a lonely empty body

A worn and faded brain

So I’ll stay inside, where it’s safe to hide

And never face the world again

Is there nothing left to life for

Nothing left to do?

It’s a crazy pain, when your life’s in vain

I’ll be glad, I’ll be glad when mine is through

I think I’ll use my shotgun

Or a hundred colored pills

Though I don’t know how, really mean it now

I’ll try anything, anything, anything that really kills

Lord, a strong imagination

Should be locked inside your head

Now there is no pain, but I can’t explain

Why I wish, I wish I wasn’t dead

A cold old worried lady

Took my hand today

She warned of gloom, impending doom

I laughed, then I sent her on her way

Холодна старенька стурбована жінка

Сьогодні взяв мене за руку

Вона попереджала про похмурість, прийдешню загибель

Я розсміявся, і послав її в дорогу

Тоді як вона закрила мої ворота в сад

Вона повернулася до мене і витріщилася

Не було нічого сказано, але в моїй голові

Я відчула, просто трохи злякалася

Сам у моєму порожньому будинку

Я поміркував над її словами

Прогнозуючи все настільки погано, я думаю, вона, напевно, злилася

Все одно я бажав би, я хотів би ніколи не чути

Коли тіні почали мити мою кімнату

Думав про своє минуле

Помилки, які я припустив, зобов’язання, які я ніколи не сплачував

Чи я корабель без щогли?

Я знаю, що не завжди помилявся

Але я не часто був правий

«Тому що бути добрим означає бути залишеним

Це вибір, простий вибір чорного чи білого

Кожен отримує те, що прийде

І це саме те, чого я заслуговую

Я був би ще жорстокішим, бо маю волю

Але я ніколи, ні у мене ніколи не вистачало зусиль

Я самотнє порожнє тіло

Зношений і вицвілий мозок

Тож я залишуся всередині, де безпечно сховатися

І ніколи більше не зустрічатися зі світом

Невже нічого не залишилося жити

Немає нічого робити?

Це божевільний біль, коли твоє життя марне

Я буду радий, я буду радий, коли моє закінчиться

Думаю, я скористаюся рушницею

Або сотню кольорових таблеток

Хоча я не знаю, як, зараз дійсно це маю на увазі

Я спробую все, що завгодно, все, що справді вбиває

Господи, сильна уява

Має бути заблоковано у вашій голові

Зараз немає болю, але я не можу пояснити

Чому я бажаю, я бажаю, щоб я не помер

Холодна старенька стурбована жінка

Сьогодні взяв мене за руку

Вона попереджала про похмурість, прийдешню загибель

Я розсміявся, а потім послав її в дорогу