Desnuda la mañana - Triana

Desnuda la mañana y sin sol

Escuece el frío al amanecer

Un rayo de esperanza

Relampaguea en la ciudad

Las gentes poco a poco se ven

Saliendo de sus kelis abrigaos

Dentro de mi cabeza

Hay un tren

En una estacioncita parao

Qué es lo que pasa

Corazón, ay de mí

Tan lejitos de casa

Sin saber donde huir

La gente bulle a mi alrededor

Sus gestos me van diciendo algo

El astro rey empieza a brillar

Y su calor me va azotando

La vida muere contrarreloj

Ni miento, ni me siento obligao

La duda multiplica el dolor

Tú y yo tan cerca y tan separaos

Qué es lo que pasa

Corazón, ay de mí

Tan lejitos de casa

Y en esta noche

De la que quiero salir

(Yo quiero ser costalero

De San Jesús de la Rosa sin espinas)

Desnuda la mañana y sin sol

Escuece el frío al amanecer

Un rayo de esperanza

Relampaguea en la ciudad

La vida muere contrarreloj

Le cuento que me siento baldao

La duda me avinagra la voz

Tú y yo tan cerca y tan separaos

Qué es lo que pasa

Corazón, ay de mí

Tan lejitos de casa

Y en esta noche

Sin biznaga de jazmín

(Qué pasa que no te encuentro

Cuando pasa Montensión

Que llora la calle Feria

Que la Campana esta seria

Con la procesión por dentro)

Гола вранці і без сонця

Коле холод на світанку

Промінь надії

блискавка в місті

Помалу люди бачать один одного

Виходячи з вашого келіса загорніть

У моїй голові

Є потяг

На маленькій станції я зупиняюся

Що відбувається

Серце, горе мені

так далеко від дому

Не знаючи, куди бігти

Навколо мене метушаться люди

Його жести щось мені говорять

Царська зірка починає сяяти

І його спека шмагає мене

Життя вмирає проти годинника

Я не брешу і не відчуваю себе зобов’язаним

Сумнів примножує біль

Ти і я такі близькі й такі далекі

Що відбувається

Серце, горе мені

так далеко від дому

і сьогодні ввечері

Я хочу вийти

(Я хочу бути косталером

Від Святого Ісуса Безколючої Троянди)

Гола вранці і без сонця

Коле холод на світанку

Промінь надії

блискавка в місті

Життя вмирає проти годинника

Я кажу йому, що відчуваю себе непотрібним

Від сумнівів мій голос стає кислим

Ти і я такі близькі й такі далекі

Що відбувається

Серце, горе мені

так далеко від дому

і сьогодні ввечері

Без бочки жасмину

(що сталося, що я не можу тебе знайти

Коли Монтенсьон проходить

що плаче ярмаркова вулиця

Що Дзвін серйозно

З процесією всередині)