Samizam - Tram 11, Ink, Ivana Husar

Mhm.

Da, da, da, da.

Y’ah!

Nije ti najljepše je kad briješ na solo?

Zavaljen si u fotelju, pustiš stare funky note

Rokaj, snimaj, haha!

Da, da

Život u vezi — samizam

Y’ah!

Ja sam iz mjesta di je podvala česta, di ti je strana sestra

Ak' te mogu iskorist' idem smjesta

Radim na čudima s lakomislenim ljudima

Nije valjda da misliš da furam srce u grudima

Budiš vel’ku nadu za uspjeh, u vel’kom gradu puno prilika

Punom neprilika ali ne krivi ga, jer nije povezan

Sa ljudima kaj udomljuje

Al' se ne zezam kada ti velim da te uopće ne znam

Nema poznatih, prepoznatljiv je štih

Ne bih se čudil kad bi samo ja razumel ovaj stih

Furam šprehu ulica kojim koračam

Ali ne shvaćam, zakaj ceh plaćam

Maća se laća bez beda, bez razloga jer nema reda

Iz straha napadam ak' me netko čudno gleda

Sam u gužvi prate me pogledi ružni

Pa gledam u špigel, da smo bar dvojica tužni

Kad je uspon sputan sam, po gradu lutam sam

Govna gutam, zgazim se, pa mi je pogled mutan

Tad nestaje razlika dobra i zla, važan sam samo ja

U velikom svijetu na poznam nikoga

Ne jebem nikoga od milijun i petsto tipova

Nema srodnih likova, strana je brija njihova

Zatvoril sam vrata, jer ne volim bol

Nisam tol’ko jak, il' sam previše sebičan da podijelim zrak

Pa veza puca, jer nemam vremena, a ne srca

Uvjeren sam da ni ono samo ne zna zakaj kuca

U biti ne postoji bed

Ali zbog prošlosti nemrem prepoznat dobro i kad sjedne pored

I dok svjetovi se ruše

Nebo guta nove duše

Tu nema tebe, ni mene

Svuda oko nas osjećam sjene

Samizam predstavljam, makar i sam znam da takav ne valjam

Dok sjedim za šankom sam

Ja sam kapetan nezaspan, rušim tuđe snove jer uzimam sve

Prije no trunku za uzvrat dam

Ne vjerujem nikom lutku, kako došlo, tako o'šlo

Hladan k’o porculan, mnogo dima je kroz mene prošlo

Crn k’o tinta, garav k’o Edgarov gavran

Više ne znam koga varam jer me prevarila Mara

Vrtim sam, tijelo vezano za tlo

Sad se pitam: «Tko je to?», licem uprt u ugledalo

Nekad je Gordan kog poznam sam sebi bil odan

Sad listam album pun fotki samo da ga opet spoznam

Da me, takne, pomakne, pita što me đira

Jer me niš' više ne dira, sam ovo nizašto svira

Dok rima vibrira, ja, drugoj diram koljena

Što ost’o sam do jutra, jer samo jedna me je voljela

Ma ne cugam da pijem, možeš reć' da brijem

Sam zalijem da ispliva osmijeh, što duboko krijem

Da se smijem, ne cugam da pijem, možeš reć' da brijem

Sam za osmijeh zalijem, a ti voli kad se smijem

Jer doći će dan kad neću moći sam

Pa ću morat' ruku svoju samoističku nekom da dam

I dok svjetovi se ruše

Nebo guta nove duše

Tu nema tebe, ni mene

Svuda oko nas osjećam sjene

I dok svjetovi se ruše

Nebo guta nove duše

Tu nema tebe, ni mene

Svuda oko nas osjećam sjene

Ммм

Так, так, так, так.

Так!

Хіба тобі не найкраще голитися в одиночку?

Ти лежить у кріслі, граєш старі фанк-ноти

Рокай, стріляй, ха-ха!

так Так

Життя у стосунках - самотність

Так!

Я з того місця, де зрадництво є звичайним явищем, де твоя сестра незнайомка

Якщо я можу використовувати вас, я негайно піду

Я творю чудеса з легковажними людьми

Я не думаю, що ти думаєш, що в мене серце в грудях

Ви маєте велику надію на успіх, у великому місті є багато можливостей

Повний проблем, але не звинувачуйте його за відсутність зв’язку

Те, що він приймає з людьми

Але я не жартую, коли кажу тобі, що я тебе зовсім не знаю

Знаменитостей немає, фокус впізнаваний

Я б не здивувався, якби зрозумів лише цей вірш

Я краду вулицю, де ходжу

Але я не розумію, чому я плачу гільдії

Мати лежить без біди, без причини, бо немає порядку

Я нападаю зі страху, якщо хтось дивиться на мене дивно

Сам у натовпі за мною слідують потворні погляди

От я дивлюсь у дзеркало, що хоча б двоє з нас сумні

Коли підйом стриманий, я блукаю містом один

Говтаю лайно, наступаю на нього, так очі розпливаються

Тоді різниця між добром і злом зникає, маю значення тільки я

Я не знаю нікого у великому світі

Я не трахаю жодного з 1,5 мільйонів хлопців

Немає споріднених персонажів, сторона голить їх

Я зачинив двері, тому що не люблю болю

Я не такий сильний, або я занадто егоїст, щоб ділитися повітрям

Що ж, стосунки розриваються, тому що у мене немає ні часу, ні серця

Я впевнений, що він навіть не знає, чому стукає

Ліжка по суті немає

Але через минуле я не можу добре його впізнати, коли він сідає біля мене

І поки світи руйнуються

Небо поглинає нові душі

Немає ні тебе, ні мене

Я відчуваю навколо нас тіні

Я представляю самізм, хоча знаю, що не вмію це добре

Як сиджу в барі одна

Я капітан без сну, я руйную чужі мрії, тому що беру все

Перш ніж я дам лайно у відповідь

Я не вірю жодній ляльці, як прийшла, так і пішла

Холодний, як порцеляна, через мене пройшло багато диму

Чорний, як чорнило, чорний, як ворон Едгара

Я вже не знаю, коли я зраджу, тому що Мара зраджувала мені

Я крутюся один, тіло прив’язане до землі

Тепер я дивуюся: «Хто це?», Його обличчя вперто в дзеркало

Гордан, якого я знаю, раніше був вірний собі

Зараз я гортаю альбом, повний фотографій, аби знову познайомитися з ним

Торкнутися мене, зворушити, запитати, що мене турбує

Бо мене більше ніщо не чіпає, я ні за що не граю в це

Поки рима вібрує, я торкаюся колін іншого

Який залишив мене до ранку, бо тільки один кохав мене

Я не хочу пити, можна сказати, я голюся

Наливаю собі посмішку, яку глибоко приховую

Щоб сміятися, я не п'ю, можна сказати, я голюся

Я наливаю собі посмішку, а ти любиш, коли я сміюся

Бо настане день, коли я сама не зможу

Тож доведеться комусь подати свою егоїстичну руку

І поки світи руйнуються

Небо поглинає нові душі

Немає ні тебе, ні мене

Я відчуваю навколо нас тіні

І поки світи руйнуються

Небо поглинає нові душі

Немає ні тебе, ні мене

Я відчуваю навколо нас тіні