Test of Faith - Tracedawn

Our history torn to shreds

We stand at the crossroads of doubt

Where does go from the

Point of utter defeat and grief

Looking back to the lands

Where our history was erased

The makings of kingdom come we see

Through cold streams and through fierce winds

Our caravan ride on until the seas dry

Nomads on our own land, no place to lay our heads

Destined to wander forevermore

We ride until the mountains fall

At night when the stars are high we allow rest

And we dream for a moment, if only for a moment

A paradise awaits on the other side

There we will die and reborn again

Through cold streams and through fierce winds

Our caravan ride on until the seas dry

Nomads on our own land, no place to lay our heads

Destined to wander forevermore

We ride until the mountains fall

Hold on to your faith

Let go of your fears

Look forward to your life

Unveiling anew!

Through cold streams and through fierce winds

Our caravan ride on until the seas dry

Nomads on our own land, no place to lay our heads

Destined to wander forevermore

We ride until the mountains fall

Наша історія розірвана на шматки

Ми стоїмо на роздоріжжі сумнівів

Куди йде від

Точка повної поразки та горя

Озираючись назад на землі

Де наша історія була стерта

Задатки королівства приходять, ми бачимо

Крізь холодні потоки і крізь люті вітри

Наш караван їде далі, доки моря не висохнуть

Кочівники на власній землі, нема де прихилити голови

Судилося блукати вічно

Ми їдемо, поки гори не впадуть

Вночі, коли зорі високі, ми дозволяємо відпочити

І ми мріємо на мить, хоча б на мить

На іншому боці вас чекає рай

Там ми помремо та відродимось знову

Крізь холодні потоки і крізь люті вітри

Наш караван їде далі, доки моря не висохнуть

Кочівники на власній землі, нема де прихилити голови

Судилося блукати вічно

Ми їдемо, поки гори не впадуть

Тримай свою віру

Відпустіть свої страхи

З нетерпінням чекайте свого життя

Відкриття заново!

Крізь холодні потоки і крізь люті вітри

Наш караван їде далі, доки моря не висохнуть

Кочівники на власній землі, нема де прихилити голови

Судилося блукати вічно

Ми їдемо, поки гори не впадуть