Til The Last Shot's Fired - Trace Adkins

I was there in the winter of '64

When we camped in the ice at Nashville’s doors

Three hundred miles our trail had lead

We barely had time to bury our dead

When the Yankees charged and the colors fell

Overton hill was a living hell

When we called retreat it was almost dark

I died with a grapeshot in my heart

Say a prayer for peace

For every fallen son

Set my spirit free

Let me lay down my gun

Sweet mother Mary I’m so tired

But I can’t come home 'til the last shot’s fired

In June of 1944

I waited in the blood of Omaha’s shores

Twenty-one and scared to death

My heart poundin’in my chest

I almost made the first seawall

When my friends turned and saw me fall

I still smell the smoke, I can taste the mud

As I lay there dying from a loss of blood

Say a prayer for peace

For every fallen son

Set my spirit free

Let me lay down my gun

Sweet mother Mary I’m so tired

But I can’t come home 'til the last shot’s fired

I’m in the fields of Vietnam,

The mountains of Afghanistan

And I’m still hopin', waitin’prayin'

I did not die in vain

Say a prayer for peace

For every fallen son

Set our spirits free

Let us lay down our guns

Sweet mother Mary we’re so tired

But we can’t come home 'til the last shot’s fired

'Til the last shot’s fired

Say a prayer for peace (for peace)

For our daughters and our sons

Set our spirits free (set us free)

Let us lay down our guns

Sweet mother Mary, we’re so tired

But we can’t come home (No we can’t come home)

'Til the last shot’s fired

Я був там взимку 64-го

Коли ми розташувалися на льоду біля дверей Нешвілла

Триста миль наша стежка вела

Ми ледве встигли поховати наших мертвих

Коли янкі атакували, і кольори впали

Овертон-Хілл був живим пеклом

Коли ми зателефонували до відступу, було майже темно

Я помер із уколом у серці

Промовте молитву за мир

За кожного загиблого сина

Звільни мій дух

Дозволь мені відкласти пістолет

Мила матусю Мері, я так втомився

Але я не можу повернутися додому, поки не пролунає останній постріл

У червні 1944 р

Я чекав у крові берегів Омахи

Двадцять один і смертельно наляканий

Моє серце б’ється в грудях

Я майже зробив першу дамбу

Коли мої друзі обернулися й побачили, що я падаю

Я досі чую запах диму, відчую смак бруду

Я лежав там, помираючи від втрати крові

Промовте молитву за мир

За кожного загиблого сина

Звільни мій дух

Дозволь мені відкласти пістолет

Мила матусю Мері, я так втомився

Але я не можу повернутися додому, поки не пролунає останній постріл

Я в полях В’єтнаму,

Гори Афганістану

І я все ще сподіваюся, чекаю, молюся

Я не помер даремно

Промовте молитву за мир

За кожного загиблого сина

Звільніть наш настрій

Давайте складемо зброю

Мила матусю Мері, ми так втомилися

Але ми не можемо повернутися додому, поки не пролунає останній постріл

«До останнього пострілу

Помоліться за мир (за мир)

Для наших дочок і наших синів

Звільни наш настрій (звільни нас)

Давайте складемо зброю

Мила матусю Мері, ми так втомилися

Але ми не можемо повернутися додому (Ні ми не можемо повернутися додому)

«До останнього пострілу