Susanna Martin - Touchstone

Susanna Martin was a witch who dwelt in Amesbury

With brilliant eye and saucy tongue she worked her sorcery

And when into the judges court the sheriffs brought her hither

The lilacs drooped as she passed by

Ane then were seen to wither

A witch she was, though trim and neat with comely head held high

It did not seem that one as she with Satan so would vie

And when in court when the afflicted ones proclaimed her evil ways

She laughed aloud and boldly then

Met Cotton Mathers gaze

«Who hath bewitched these maids,» he asked, and strong was her reply

«If they be dealing in black arts, ye know as well as I»

And then the stricken ones made moan as she approached near

They saw her shaped upon the beam

So none could doubt 'twas there

The neighbors 'round swore to the truth of her Satanic powers

That she could fly o’er land and stream and come dry shod through

Showers

At night, twas said, she had appeared a cat of fearsome mien

«Avoid she-devil,"they had cried

To keep their spirits clean

The spectral evidence was weighed, then stern the parson spoke

«Thou shalt not suffer a witch to live, tis written in the Book»

Susanna Martin so accused, spoke with flaming eyes

«I scorn these things for they are naught

But filthy gossips lies»

Now those bewitched, they cried her out, and loud their voice did ring

They saw a bird above her head, an evil yellow thing

And so, beneath a summer sky, Susanna Martin died

And still in scorn she faced the rope

Her comely head held high

Susanna Martin was a witch who lived in Amesbury

With brilliant eye and saucy tongue she worked her sorcery

And when into the judges court the sheriffs brought her hither

The lilacs drooped as she passed by

And then were seen to wither

Сюзанна Мартін була відьмою, яка жила в Еймсбері

З блискучим оком і зухвалим язиком вона робила своє чаклунство

А коли в суд суддів шерифи привезли її сюди

Бузок поник, коли вона проходила повз

Помітили, що Ане в’янула

Вона була відьмою, хоча витончена й акуратна з гарно піднятою головою

Не здавалося, що вона з сатаною так би змагалася

І коли в суді, коли стражденні проголошували її злі шляхи

Вона тоді голосно й сміливо засміялася

Зустрів погляд Коттона Мазерса

«Хто зачарував цих служниць?» — запитав він, і її відповідь була сильною

«Якщо вони займаються чорними мистецтвами, то ви знаєте, як і я»

А потім уражені застогнали, коли вона підійшла

Вони бачили, як вона формується на балці

Тож ніхто не міг сумніватися, що він там був

Сусіди поклялися в правдивості її сатанинських сил

Щоб вона могла літати над землею, текти і пролітати взута

душові

Вночі, як кажуть, вона з’явилася кішкою страшного вигляду

«Уникайте диявола», — кричали вони

Щоб зберегти їхній дух чистим

Спектральні докази були зважені, потім суворо заговорив священик

«Ти не дозволиш відьмі жити, як написано в Книзі»

Сюзанна Мартін так звинувачена, що говорила палаючими очима

«Я зневажаю ці речі, бо вони ні до чого

Але брудні плітки брехні»

Тепер ті зачаровані, вони вигукували її, і голос їхній лунав

Вони побачили птаха над її головою, злу жовту штуку

І ось під літнім небом померла Сюзанна Мартін

І все ще з глузуванням вона зіткнулася з мотузкою

Її гарна голова високо піднята

Сюзанна Мартін була відьмою, яка жила в Еймсбері

З блискучим оком і зухвалим язиком вона робила своє чаклунство

А коли в суд суддів шерифи привезли її сюди

Бузок поник, коли вона проходила повз

А потім побачили, що вони в’януть