Расту (Skit) - totpoc

Вот эта сторона жизни забирает у тебя все

Забирает все что ты любишь, абсолютно

И ей безразлично, сильный слабый ты какой угодно

Она заберет все, заберет все даже жизнь

И не всегда одну.

не только того кто это… кто в этом вариться

Это цепляет по касательной, как механизм

Из которого уже очень сложно выбраться

Я смог исключить какие-то вещи, которые делают меня слабым

Я нажился так, я попробовал, посмотрел, освоил… я хочу вот так еще

Кто-нибудь спросил Жеку,

А кто-нибудь летал сверху

Почему ты думаешь ответку

Если ты тут незаметно

Проживаешь будни летом

Ждешь зимы после рассвета

Разве ты хотел быть кем то

Разве ты мечтал об этом,

А может ты забыл

Как ты гулял всю ночь

Забыл кто брат, а кто not real

Наверное, мы все тут чисто временно

Если посадил дерево

Можешь съебаться первым, но ты помни что внутри

Лишь пепел

Оставь свои будни как ветер

Унесет нас, но ты помни кем был

Зачем ты живешь, а потом лети в небо

Лишь пепел

Оставь свои будни как ветер

Унесет нас, но ты помни кем был

Зачем ты живешь, а потом лети в небо

Когда я был молод, когда все было по приколу

Когда мы смеялись, шутили… и только этим и жили как бы

Упустили потеряли, потратили время зря, нетуда

Возможно, как бы я не был далеко от реальности и так далее

Я всегда… всегда волновался только за свой дом

Потому что, для меня, ну что со мной случится что-то и все

Нужно возвращаться в место где ничего не поменялось

Чтобы понять насколько сильно вырос сколько нам осталось

Чтоб понять куда бежать зачем бежим вообще мы дядь

Ответить сам не смог опять

Потому двигаю назад

Я не знаю как так получилось снова все вы слились

Снова темнота спустилась снова я ослеп в пустыне

Двигаю на звук музла в место где муза умерла

Буксую на месте я сам поддайте жару в этот ад

Лишь пепел

Оставь свои будни как ветер

Унесет нас, но ты помни кем был

Зачем ты живешь, а потом лети в небо

Лишь пепел

Оставь свои будни как ветер

Унесет нас, но ты помни кем был

Зачем ты живешь, а потом лети в небо

Ось цей бік життя забирає у тебе все

Забирає все що ти любиш, абсолютно

І їй байдуже, сильний слабкий ти будь-як завгодно

Вона забере все, забере навіть життя

І не завжди одну.

не тільки того хто це ... хто в цьому варитися

Це чіпляє за торкальною, як механізм

З якого вже дуже складно вибратися

Я зміг виключити якісь речі, які роблять мене слабким

Я нажився так, я спробував, подивився, освоїв… я хочу ось так ще

Хтось запитав Жеку,

А хтось літав зверху

Чому ти думаєш відповідь

Якщо ти тут непомітно

Проживаєш будні влітку

Чекаєш зими після світанку

Хіба ти хотів бути кимось

Хіба ти мріяв про це,

А може ти забув

Як ти гуляв всю ніч

Забув хтось брат, а хто not real

Напевно, ми все тут чисто тимчасово

Якщо посадив дерево

Можеш з'їбатися першим, але ти пам'ятай що всередині

Лише попіл

Залиш свої будні як вітер

Понесе нас, але ти пам'ятай ким був

Навіщо ти живеш, а потім лети в небо

Лише попіл

Залиш свої будні як вітер

Понесе нас, але ти пам'ятай ким був

Навіщо ти живеш, а потім лети в небо

Коли я був молодий, коли все було за приколом

Коли ми сміялися, жартували... і тільки цим і жили як би

Упустили втратили, витратили час даремно, нікуди

Можливо, як би я не був далеко від реальності і так далі

Я завжди завжди хвилювався тільки за свій будинок

Тому що, для мене, ну що зі мною станеться щось і все

Потрібно повертатися в місце де нічого не змінилося

Щоб зрозуміти наскільки сильно виріс, скільки нам залишилося

Щоб зрозуміти куди бігти навіщо біжимо взагалі ми?

Відповісти сам не зміг знову

Тому рухаю назад

Я не знаю як так вийшло знову всі ви злилися

Знову темрява спустилася знову я засліп у пустелі

Рухаю на звук музла в місце де муза померла

Буксую на місці я сам піддайте спеку в це пекло

Лише попіл

Залиш свої будні як вітер

Понесе нас, але ти пам'ятай ким був

Навіщо ти живеш, а потім лети в небо

Лише попіл

Залиш свої будні як вітер

Понесе нас, але ти пам'ятай ким був

Навіщо ти живеш, а потім лети в небо