Dekadenz '98 - Totenmond

Ich warf mein ganzes Blut in deinen Blick

Fur Suff, Frass, holle, Qual und Tag

Aus Regenfenstern kriechen in den Mull

Der Fruhjahrsweltschmerzhaltbarkeit

Panisch gelebt nicht tot aber begraben

Doch Selbsthass kront zur Neugeburt

Die Zeiten fressen Abstand zwischen uns

Und faulen satt vor uns her

Я кинув всю свою кров у твій погляд

За пиття, їжу, пекло, муку і день

Виповзає з дощових вікон на сміття

Весняний світ, стійкість до болю

Жив у паніці не мертвим, а похованим

Але ненависть до себе увінчує відродження

Часи з’їдають відстань між нами

І лінуватися перед нами