Veneno - Toteking

Pasan dos semanas y no veo a nadie

Por mi ventana entra la luna de mártires

Que tapó tu gesto de tirar dinero al aire

Despierto a tu la’o y me fluye la sangre

Recuerdos agradables en Alcántara

Rapando a mi hermano y luego a mi padre

Mamá bailando en el salón con Clapton

Te escucho hablar del bloque pero ya no te veo, vecino

Yo sigo aquí, chuchería del barrio en bolsitas del chino

¿Piensas que España está mal?

¿Eso sientes tú?

Pa' mí España es Vietnam, hermano, yo soy del sur

Aquí te roba la energía una persona y la conservas

Porque a veces sanguijuelas te curan cuando chupan mierda

Soy un pesimista, bro ¿Qué quieres que escriba?

Pa' mí hay más gente interesante muerta que viva

Soy el resulta’o de padres progres en los ochenta

El cole entero de pie rezando y Manuel no reza

El paso de la tele a internet también lo viví

Fue como cuando al cerdo lo mudan del zoo a la zona VIP

Éramos burros en la pública, sí, pero no deprava’os

Como en la privá', con clases separa’s, no olían un coño ni paga’o

No quieren que pensemos, quieren que bailemos

Al son de una canción que el que la canta la ha compra’o

Porque no escribe sus letras, él sólo posa pa' la foto

En mi tierra eso lo llaman «follar con la polla del otro»

¿Cómo voy a odiar las descargas si me han da’o tanto?

¿Cómo voy a odiar el Auto-Tune si ha democratiza’o el canto?

¿Cómo explicarte que aunque mande estos mensajes de odio te quiero tanto?

No sé qué estoy hablando…

Aún tengo esos odios pero son buenos

Aún vienen esos miedos pero son menos

Cuando creo que salgo de uno, viene otro nuevo

No sé escapar de este veneno

Aún tengo esos odios pero son buenos

Aún vienen esos miedos pero son menos

Cuando creo que salgo de uno, viene otro nuevo

No sé escapar de este veneno

Y con dieciséis yo ya sabía que moriría sin jefe

Hoy con cuarenta no extraño cuando tenía los trece

Y estaba de bajón, me llegó una caja Grimey

Escucha, pasta en mi cuenta hasta que venga el cáncer

Sigo en mis trece, cada dos años un LP mejor

Escribiendo en la Moncloa desde mi habitación

Traigo adjetivos calcula’os pa' abrirte el corazón

Porque esa mierda no la abre ninguna otra aplicación

Tengo la mente del que estudia en Harvard

Y to' la voz del que la fuma en plata

Y la ventaja del trastorno obsesivo y de estar loco por aquí

Es que tengo escritas cincuenta contestaciones a posibles beefs

El caos de la noche, me llevo el bonus, ah

Guardando euros pa' esos días de lluvia como

¿Recuerdas cuando esos artistas guiaban tus manos?

Buenos tiempos, ahora los encarcelamos

Hey, veo tus vídeos y pienso «Qué nivel»

El nivel de dislikes de Leticia Sabater

Mi pena es que conozcas más mis odios que lo que me gusta

A mí se me escucha senta’o aunque tú estés de fiesta

No sé cómo se siente un tipo con un millón de euros

Sé cómo suena un tema que siguen un millón de lerdos

Piensas «¿Pa' qué sigo si estoy pa' atrás?»

Y yo pienso «¿Pa' qué sigo si tengo la vida solucioná'?»

Tus letras en definitiva

Merecen premio a la mejor comedia no pretendida, vaya

Yo sólo salgo de marcha

Si hay bolos de Stoner con Orange y Marshalls

¿Mi vida?

Yo ya era el jefe en los 2000, homie

Cuando tuve mi contrato ni notaba el empujón de Sony

Y seré un rancio, un capullo negativo

Pero si tienes problema y tiras de agenda, puedes contar conmigo

Estoy prepara’o pa' la extinción, tío

No sé qué puede salvar Jorge Javier porque esto está hecho un lío

Y tú te has i’o pero tu luz se ha queda’o

Y con tu huella yo me he desbloquea’o y sigo

Aún tengo esos odios pero son buenos

Aún vienen esos miedos pero son menos

Cuando creo que salgo de uno, viene otro nuevo

No sé escapar de este veneno

Aún tengo esos odios pero son buenos

Aún vienen esos miedos pero son menos

Cuando creo que salgo de uno, viene otro nuevo

No sé escapar de este veneno

Минає два тижні, а я нікого не бачу

Крізь моє вікно входить місяць мучеників

Що прикривало ваш жест підкидання грошей у повітря

Я прокидаюся біля тебе, і моя кров тече

Приємні спогади в Алькантарі

Голив брата, а потім батька

Мама танцює у вітальні з Клептоном

Я чую, як ви говорите про квартал, але я вас більше не бачу, сусіде

Я ще тут, сусідська дрібничка в китайських пакетах

Як ви думаєте, Іспанія помиляється?

Це те, що ти відчуваєш?

Для мене Іспанія - це В'єтнам, брате, я з півдня

Тут людина краде вашу енергію, а ви її зберігаєте

Тому що іноді п'явки лікують вас, коли вони смокчуть лайно

Я песиміст, брате, що ти хочеш, щоб я написав?

Для мене мертві люди цікавіші, ніж живі

Я результат прогресивних батьків у вісімдесятих

Уся школа стоїть і молиться, а Мануель не молиться

Я теж пережив перехід від телебачення до Інтернету

Це було як коли свиню переселяють із зоопарку у VIP-зону

Ми були ослами на людях, так, але не розбещеними

Як і в приваті, з окремими класами, ні кицьки, ні плати не понюхали

Вони не хочуть, щоб ми думали, вони хочуть, щоб ми танцювали

Під звуки пісні купив той, хто її співає

Тому що він не пише своїх текстів, він лише позує для фото

У моїй країні це називають "трахатися з чужим членом"

Як я буду ненавидіти завантаження, якщо вони завдали мені такої шкоди?

Як я можу ненавидіти Auto-Tune, якщо він демократизував спів?

Як я можу пояснити тобі, що навіть якщо я надсилаю ці ненависні повідомлення, я так тебе люблю?

Я не знаю про що говорю...

Я все ще маю цю ненависть, але вона хороша

Ці страхи все ще виникають, але їх менше

Коли я думаю, що один закінчився, з’являється новий

Я не знаю, як врятуватися від цієї отрути

Я все ще маю цю ненависть, але вона хороша

Ці страхи все ще виникають, але їх менше

Коли я думаю, що один закінчився, з’являється новий

Я не знаю, як врятуватися від цієї отрути

А в шістнадцять я вже знала, що без начальника помру

Сьогодні в сорок я не сумую, коли мені було тринадцять

І я був внизу, я отримав коробку Grimey

Слухай, пасись на мій рахунок, поки не прийде рак

Мені все ще тринадцять, кожні два роки кращий альбом

Пишу в Moncloa зі своєї кімнати

Я приношу розрахункові прикметники, щоб відкрити ваше серце

Тому що це лайно не відкривається жодним іншим додатком

Я маю розум студента Гарварду

І до' голосу того, хто курить його сріблом

І перевага нав’язливого розладу та бути божевільним тут

Це те, що я написав п’ятдесят відповідей на можливі біди

Хаос ночі, я беру бонус, ах

Економія євро на такі дощові дні

Пам'ятаєте, коли ті художники водили ваші руки?

Гарні часи, тепер ми їх посадимо

Гей, я дивлюся твої відео і думаю "Який рівень"

Рівень антипатій Летиції Сабатер

Мені шкода, що ти знаєш більше про мою ненависть, ніж те, що мені подобається

Чути, як я сідаю, навіть якщо ви гуляєте

Я не знаю, як почувається хлопець із мільйоном євро

Я знаю, як звучить пісня, за якою стежать мільйони ідіотів

Ви думаєте: "Чому я продовжую, якщо я назад?"

І я думаю: "Чому я продовжую, якщо у мене є рішення життя?"

Твоя лірика коротко

Вони заслуговують на нагороду за найкращу ненавмисну ​​комедію, нічого собі

Я просто виходжу

Якщо Стоунер грає в боулінг з Оранжем і Маршаллом

Моє життя?

Я вже був босом у 2000-х, друже

Коли у мене був контракт, я навіть не помітив поштовху від Sony

І я буду черствим, негативним придурком

Але якщо у вас є проблема і у вас немає порядку денного, ви можете розраховувати на мене

Я готовий до вимирання, чоловіче

Я не знаю, що може врятувати Хорхе Хав'єр, тому що це безлад

І ти пішов, але твоє світло залишилося

І твоїм слідом я себе розблокував і продовжую

Я все ще маю цю ненависть, але вона хороша

Ці страхи все ще виникають, але їх менше

Коли я думаю, що один закінчився, з’являється новий

Я не знаю, як врятуватися від цієї отрути

Я все ще маю цю ненависть, але вона хороша

Ці страхи все ще виникають, але їх менше

Коли я думаю, що один закінчився, з’являється новий

Я не знаю, як врятуватися від цієї отрути