De Röstlösas Röst - Totalt Jävla Mörker

DE RÖSTLÖSAS RÖST — Voice of the voiceless

Från de blödande händerna, från de röstlösa hörs ett skrik om hjälp

Från de döda gatorna, ett helvetiskt raseri

Från rännstenen hörs en nutid, från de röstlösa som ska ta en skalp

Ett sista utbrott mot den tyrann som lurat oss

Ingen nåd

Ingen skonas

Ut ur det becksvarta mörkret växer en kraft, en hoppfull styrka

Hos slavarna finns en ljusning, idén om en framtid

Historien har förvridit det sanna, att arbeta och att dyrka

Medan blodet rinner ut tas vi bort på nolltid

Från de blödande skallarna, från de svaga hörs ett skrik om fred

Från de uppstigna gatorna, ett helvetiskt raseri

Från rännstenen hörs en framtid, från de röstlösa som ska ta farväl

Ett sista upplopp mot den tyrann som dödat oss

«It is restful, tragedy, because one knows that there is no more lousy hope

left.

You know you’re caught, caught at last like a rat with all the world on

its back.

And the only thing left to do is shout -- not moan, or complain,

but yell out at the top of your voice whatever it was you had to say.

What you’ve never said before.

What perhaps you don’t even know til now.»

-Jean Anouilh

ГОЛОС ГОЛОСУ - Голос безголосого

З закривавлених рук, з безголосих лунає крик про допомогу

З мертвих вулиць пекельна лють

З жолоба лунає подарунок, з безголосих, що мають брати скальп

Останній вибух проти тирана, який нас обманув

Без пощади

Нікого не щадить

Із темної темноти виростає сила, надії

У рабів є просвітлення, уявлення про майбутнє

Історія спотворила істину, працювати і поклонятися

Поки кров тече, нас швидко витягають

З кровоточивих черепів, із слабих лунає крик спокою

З висхідних вулиць — пекельна лють

З ринви чується майбутнє, з безголосих, що мають прощатися

Останній бунт проти тирана, який убив нас

«Спокійно, трагедія, бо знаєш, що немає більше паскудної надії

ліворуч.

Ви знаєте, що вас спіймали, нарешті спіймали, як щура з усім світом

воно повернулось.

І залишається тільки кричати - не стогнати і не скаржитися,

але кричи на весь голос, що б ти не мав сказати.

Те, що ви ніколи раніше не казали.

Чого, можливо, ти зараз навіть не знаєш».

- Жан Ануй