Reflection -

I have come curiously close to the end, though

Beneath my self-indulgent pitiful hole,

Defeated, I concede and

Move closer

I may find comfort here

I may find peace within the emptiness

How pitiful

It's calling me (calling me)

It's calling me (calling me)

It's calling me (calling me)

It's calling me...

And in my darkest moment, feeble and weeping

The moon tells me a secret - a confidant

As full and bright as I am

This light is not my own and

A million light reflections pass over me

Its source is bright and endless

She resuscitates the hopeless

Without her, we are lifeless satellites drifting

And as I pull my head out I am without one doubt

Don't wanna be down here soothing my narcissism away.

I must crucify the ego before it's far too late

I pray the light lifts me out

Before I pine away

Before I pine away

Before I pine away (pine away)

Before I pine away...

So crucify the ego, before it's far too late

And leave behind this place so negative and blind and cynical,

And you will come to find that we are all one mind

Capable of all that's imagined and all conceivable.

And let the light touch you

So that the words spill through

And let them pass right through

Bringing out our hope and reason...

Before we pine away (pine away)

Before we pine away (pine away)

Before we pine away (pine away)

Before we pine away.

Але я на диво підійшов до кінця

Під моєю самопоблажливою жалюгідною ямою,

Переможений, я визнаю і

Підійди ближче

Я можу знайти втіху тут

Я можу знайти спокій у порожнечі

Як жалюгідно

Це кличе мене (кличе мене)

Це кличе мене (кличе мене)

Це кличе мене (кличе мене)

Це мене кличе...

І в мою найтемнішу хвилину, слабкий і заплаканий

Місяць відкриває мені таємницю - довірена особа

Такий же ситий і яскравий, як я

Це світло не моє і

Мільйон світлових відблисків проходить наді мною

Його джерело яскраве і нескінченне

Вона реанімує безнадійних

Без неї ми безживні супутники, що дрейфують

І коли я витягаю голову, я без жодного сумніву

Не хочу бути тут, щоб заспокоїти мій нарцисизм.

Я повинен розіп’яти его, поки не стало занадто пізно

Я молюся, щоб світло підняло мене

Перед тим, як я занурився

Перед тим, як я занурився

Перед тим, як я зникну (сосну далеко)

Перед тим, як я занурився...

Тож розіпни его, поки не стало занадто пізно

І залиште це місце таке негативне, сліпе і цинічне,

І ви побачите, що всі ми єдині

Здатний на все, що можна уявити і уявити.

І нехай світло торкнеться вас

Щоб слова пролилися наскрізь

І нехай проходять прямо наскрізь

Висвітлюємо нашу надію і розум...

Перед тим, як ми зникнемо (сосну далеко)

Перед тим, як ми зникнемо (сосну далеко)

Перед тим, як ми зникнемо (сосну далеко)

Перед тим, як ми занудимося.