The Two Lonely People - Tony Bennett, Bill Evans

The two lonely people sat silently staring

Their eyes looking coldly ahead

The two lonely people once loved and were caring

But now it’s all over and dead

They don’t know what happened

They can’t think what happened

They had something fine on their own

But the two lonely people have turned into statues

Yes turned into statues of stone

The world was their moon once

The yellow ones

It held all their hopes and their dreams

But time came and broke them

Reality woke them

The world’s not so pretty as it seems

For all that once mattered

Is old now and battered

But must it be shattered in two

The two lonely people

Would give all their life

Yes give all their life

If they knew, the two lonely people sat silently staring

Their eyes looking coldly ahead

The two lonely people sat silently staring

Their eyes looking coldly ahead

Двоє самотніх людей сиділи мовчки й дивилися

Їхні очі холодно дивляться вперед

Двоє самотніх людей колись любили і піклувалися

Але тепер усе закінчилось і мертво

Вони не знають, що сталося

Вони не можуть подумати, що сталося

У них було щось добре

Але двоє самотніх людей перетворилися на статуї

Так, перетворилися на кам’яні статуї

Колись світ був їхнім місяцем

Жовті

У ньому були всі їхні надії та мрії

Але прийшов час і зламав їх

Реальність розбудила їх

Світ не такий гарний, як здається

За все, що колись мало значення

Зараз старий і пошарпаний

Але треба розбити надвоє

Двоє самотніх людей

Віддав би все життя

Та віддати все життя

Якби вони знали, двоє самотніх людей сиділи мовчки й дивилися

Їхні очі холодно дивляться вперед

Двоє самотніх людей сиділи мовчки й дивилися

Їхні очі холодно дивляться вперед