Trust - Tonedeff

She was her and I was him

She was torn, my deeds were thin

So I swore through thick and thin

That she would never feel pain

And as they merged, they found their way

A love that slumbered in domestic comfort when under the rain

He showed her colors she loved, but adjusted them under the shade

To all it all had seemed right

When she was happy

When she was happy

When she was happy

So was I

When she was happy

I wasn’t happy

I was unhappy

Cause I’d lied

So, I don’t trust anyone

Cause I don’t trust myself

And I don’t try myself

To do it right

Since I don’t trust anyone

Then they can’t let me down

If they can’t let me down

I’ll never cry

She was her and I was him

I was torn, she’d smile and grin

I was broken, so the sky would spin

And for once, it seemed right

But she was caught between a fence

She needed colors that she’d only see if she was to blend

And so I buzzed her with domestic comforts and made her pretend

That love was one in the same

Till she was happy

When she was happy

When she was happy

So was I

Now she’s unhappy

I was still happy

Oh but it can’t be

Cause I tried

So, I don’t trust anyone

Cause I don’t trust myself

And I don’t try myself

To do it right.

y

Since I don’t trust anyone

Then they can’t let me down

If they can’t let me down

I’ll never cry

I gotta question

How many mirrors am I gonna shatter till I peer at patterns in my self

reflection?

Stay steering past the intersections, take the clearest paths to get affection

The way these years have all been progressing, have made me fear that my

indiscretions

Have painted me into this bitter vestige

But I’m here in my messiness, like god is to cleanliness

Yes, and trust earned is the power to destroy —

And I’m hearing the call of the void while I’m nearing the precipice

I don’t wanna lie no more

And I don’t wanna give you up

So I gotta open my vaults

The horror of exposing my faults

And I don’t want die alone

But I don’t wanna fall in love

Cause I don’t want to fuck this all up

When all of my destruction’s caught up

I don’t wanna choose

I don’t wanna lose

I don’t wanna make the call

Cause what if I’m wrong again?

Cause ain’t that how it always ends?

Oh, it’s been so long since I’ve been right

That I can’t even bother to try

Cause I don’t trust anyone

Cause I don’t trust anyone

Cause I don’t trust anyone

Cause I don’t trust anyone

Вона була нею, а я — ним

Вона була розірвана, мої вчинки були худими

Тож я присягнув у товсті й тонкі

Щоб вона ніколи не відчувала болю

І коли вони злилися, вони знайшли свій шлях

Любов, яка дрімала в домашньому затишку під дощем

Він показав їй кольори, які вона любила, але підлаштував їх під тінь

Усе це здавалося правильним

Коли вона була щаслива

Коли вона була щаслива

Коли вона була щаслива

Так само був і я

Коли вона була щаслива

Я не був щасливий

Я був незадоволений

Бо я збрехав

Тому я нікому не довіряю

Тому що я не довіряю собі

І я не пробую сам

Щоб зробити це правильно

Оскільки я нікому не довіряю

Тоді вони не зможуть мене підвести

Якщо вони не можуть мене підвести

я ніколи не заплачу

Вона була нею, а я — ним

Я розривався, вона посміхалася й усміхалася

Я був зламаний, тому небо крутиться

І одного разу це здавалося правильним

Але вона потрапила між парканом

Їй потрібні були кольори, які вона побачила б, лише якщо змішати

І тому я наповнював її домашніми зручностями й змусив її прикидатися

Це кохання було одним і тим самим

Поки вона не була щаслива

Коли вона була щаслива

Коли вона була щаслива

Так само був і я

Тепер вона нещасна

Я все ще був щасливий

О, але цього не може бути

Тому що я пробував

Тому я нікому не довіряю

Тому що я не довіряю собі

І я не пробую сам

Щоб зробити це правильно.

у

Оскільки я нікому не довіряю

Тоді вони не зможуть мене підвести

Якщо вони не можуть мене підвести

я ніколи не заплачу

Я мушу запитати

Скільки дзеркал я розб’ю, доки не вдивлюся на візерунки в себе

відображення?

Проїжджайте перехрестя, йдіть найчистішими стежками, щоб отримати прихильність

Те, як пройшли ці роки, змусило мене побоюватися, що мій

необережності

Намалювали мене в цей гіркий рудимент

Але я тут у своєму безладді, як Бог до чистоти

Так, і заслужена довіра — це сила знищувати —

І я чую поклик порожнечі, поки наближаюся до урвища

Я більше не хочу брехати

І я не хочу віддавати тебе

Тож я мушу відкрити свої сховища

Жах викриття моїх провин

І я не хочу вмирати сам

Але я не хочу закохуватися

Тому що я не хочу все це зіпсувати

Коли все моє знищення наздогнано

Я не хочу вибирати

Я не хочу програвати

Я не хочу дзвонити

Бо що, якщо я знову помиляюся?

Бо хіба це не завжди так закінчується?

О, так давно я не був правий

Що я навіть не можу спробувати

Тому що я нікому не довіряю

Тому що я нікому не довіряю

Тому що я нікому не довіряю

Тому що я нікому не довіряю