Sunrise - Tonedeff

The night has been so dark and cold

I want to walk all alone in the sunrise

In the sunrise

When the day is done

And I can’t breathe, no I can’t see

No, no with my eyes on fire

Yeah, with my eyes on fire

I feel like I’m working every single day of the week

And I can’t sleep, no no, with my heart on fire

Yeah, with my heart on fire

Do you wanna live?

I wanna remember what it feels like

To be embedded in a real life

When the deal’s dicey and it’s evident it’s another surreal night

Then I’m f’in to check if the lid on my head is sealed tight

Cause I would give anything to replenish the dream inside

Tethered together by a steel line

Drawing its heat from the light, deprived

Reaching for Helios' height’s

Leaning without a means to survive, till the ceiling divides

I hid every bit of esteem and concealed it inside

Cause when you need to feed on it, then it eats you alive

Cause when you believe that you’re right and nobody’s seeing your side

You tend to agree — I don’t need another reason to die

People can turn a blind eye and you’ve gotta pardon them

When your character flaw is a self-imposed martyrdom

Part of the prob is shock it exists

It’s seen but never felt like a victim describing a shot to a witness

Isn’t this just coincidence?

The shit’s a mess

Missing photosynthesis in this den I’m imprisoned within

It’s a sin as I wither away

As if business will give me the pleasure that flickers and fades as I live in

this haze

I wanna be riddled with millions of rays on the skin of my face

Till the cinnamon pigment is colored crimson in shade

And I’ve been in the gray and I’m sick of waiting

And I don’t want to wonder anymore if the sun has risen today

Ніч була така темна й холодна

Я хочу гуляти сам на схід сонця

На схід сонця

Коли день закінчиться

І я не можу дихати, ні я не бачу

Ні, ні з моїми очами в вогні

Так, з моїми очима в вогні

Я відчуваю, що працюю кожен день тижня

І я не можу спати, ні ні, із серцем у вогні

Так, з моїм серцем у вогні

Ви хочете жити?

Я хочу згадати, що це відчуття

Щоб бути вбудованим у реальне життя

Коли угода складна і очевидно, що це ще одна сюрреалістична ніч

Тоді я хочу перевірити, чи кришка на мій голові герметично закрита

Тому що я б віддала все, щоб поповнити мрію всередині

З’єднані сталевою лінією

Черпаючи своє тепло від світла, позбавлений

Досягнувши висоти Геліоса

Схиляючись без засобів для виживання, аж стеля ділиться

Я приховав кожну частинку поваги й приховав це всередині

Тому що, коли вам потрібно їсти нею, вона з’їдає вас живцем

Бо коли ти віриш, що ти правий, і ніхто не бачить твого боку

Ви, як правило, згодні — мені не потрібна інша причина померти

Люди можуть закривати очі, і ви повинні їм вибачити

Коли недолік вашого характеру — це самонакладна мученицька смерть

Частково проба — це шок, що існує

Його бачили, але ніколи не відчували, як жертва описує постріл свідку

Хіба це не просто збіг обставин?

Це лайно безлад

Відсутній фотосинтез у цій лігві, в якому я ув’язнений

Це гріх, як я вмираю

Ніби бізнес принесе мені задоволення, яке мерехтить і згасає, як я живу

цей серпанок

Я бажаю бути пронизаним мільйонами променів на шкірі мого обличчя

Поки пігмент кориці не забарвиться в малиновий колір

А я був у сірому, і мені набридло чекати

І я не хочу більше замислюватися, чи зійшло сонце сьогодні