Завтра разрушит вчера - Tomago4e

Завтра разрушит вчера... навсегда...

Не обрывай провода, ты останови, я верю

Что-то бьется в груди у зверя.

Надо лишь запастись терпением,

Рядом будь ты!

не предавай!

Разбитые пальцы, разбрызганы лужи,

Нытье никому не нужно.

Чужой мелодрамой разрушены храмы,

Ему сожаление чуждо..

И может быть кто-то кому-то поможет,

Никто не предаст, не продаст за гроши иконы...

И может быть кто-то кому-то поможет...

И пресные будни стараешься скудно

Разбавить чужим забвением.

Кому это нужно?

И голову кружит

Опять без конца сомненья.

И может быть кто-то ей руку предложит,

Не даст ей упасть, не нарушит ее законы...

И может быть кто-то ей руку предложит..

Завтра разрушит вчера... навсегда...

Не обрывай провода, ты останови, я верю

Что-то бьется в груди у зверя.

Надо лишь запастись терпением,

Рядом будь ты!

не предавай!

И в новой обители кто победитель,

О чем будет эта повесть?

Никто не узнает, за Бога решает

Чужая мораль и совесть.

Кому-то обидно, и может быть стыдно,

Кому-то нормально, он скажет, что так и надо.

Кому-то обидно, и может быть стыдно...

Но даже бессмертный становится смертным,

Свободу посадит в клетку.

И чей-то палач превращается в жертву,

Играя с судьбой в рулетку.

Сначала азартно... ни шагу обратно...

Теряешь себя и находишь лишь по осколкам.

Сначала азартно... ни шагу обратно...

Завтра разрушит вчера..навсегда...

Не обрывай провода, ты останови, я верю

Что-то бьется в груди у зверя.

Надо лишь запастись терпением,

Рядом будь ты!

не предавай!

И может кто-то ей поможет.

Верю, я верю,

Она с колен подняться сможет!

Верю, я верю и веру эту в сердце грею,

Веру в людей...

Завтра зруйнує вчора... назавжди...

Не обривай дроти, ти зупини, я вірю

Щось б'ється у грудях у звіра.

Треба лише запастись терпінням,

Поруч будь ти!

не зраджуй!

Розбиті пальці, розбризкані калюжі,

Ниття нікому не потрібне.

Чужою мелодрамою зруйновано храми,

Йому жаль чуже.

І може бути хтось комусь допоможе,

Ніхто не зрадить, не продасть за гроші ікони...

І, можливо, хтось комусь допоможе...

І прісні будні намагаєшся мізерно

Розбавити чужим забуттям.

Кому це потрібно?

І голову кружляє

Знову без кінця сумніву.

І може бути хтось їй руку запропонує,

Не дасть їй упасти, не порушить її закони...

І може бути хтось їй руку запропонує.

Завтра зруйнує вчора... назавжди...

Не обривай дроти, ти зупини, я вірю

Щось б'ється у грудях у звіра.

Треба лише запастись терпінням,

Поруч будь ти!

не зраджуй!

І в новій обителі хтось переможець,

Про що буде ця повість?

Ніхто не впізнає, за Бога вирішує

Чужа мораль та совість.

Комусь прикро, і може бути соромно,

Комусь нормально він скаже, що так і треба.

Комусь прикро, і може бути соромно.

Але навіть безсмертний стає смертним,

Свободу посадить у клітку.

І чийсь кат перетворюється на жертву,

Граючи з долею в рулетку.

Спочатку азартно... ні кроку назад...

Втрачаєш себе і знаходиш лише по уламках.

Спочатку азартно... ні кроку назад...

Завтра зруйнує вчора.

Не обривай дроти, ти зупини, я вірю

Щось б'ється у грудях у звіра.

Треба лише запастись терпінням,

Поруч будь ти!

не зраджуй!

І, може, хтось їй допоможе.

Вірю, я вірю,

Вона з колін піднятися зможе!

Вірю, я вірю і вірю цю в серці грію,

Віру в людей...